Практично все своє дитинство я провела у бабусі. Я була першою дитиною у батьків. Коли мені було вісім років, вони розлучилися і стали жити окремо. Через деякий час, мама знову вийшла заміж, народилася моя сестра Тетяна. Вся увага була, звичайно ж, їй і з часом мене забрали до себе бабуся і дідусь, батьки мами. Мама мені казала, що це тимчасово поки сестра трохи підросте, а то їй з двома дітьми важко, а потім вона знову забере мене додому.
Але потім не стало дідуся, і мама сказала, що я вже звикла до школи в цьому районі, і немає сенсу переїжджати назад, та й бабуся не повинна залишатися одна. На канікули, а іноді на вихідні мама просила, щоб я приїжджала до них, нібито вона сумує, а виходило, в основному, для того, щоб посиділа з сестрою, поки вони з вітчимом кудись сходять. Я нічого не мала проти, так як люблю свою сестру, і ми і зараз з нею добре спілкуємося, хоч і не жили разом.
Дідусь ще за життя оформив свою квартиру на мене, мама про це дізналася, тільки коли його не стало, і стала вмовляти бабусю поділити квартиру порівну між мною і Тетяною. Але бабуся не погодилася і сказала, що міняти дідусь нічого не дозволяв, тим більше, що я живу тут і допомагаю їй у всьому. Мама не стала сперечатися з бабусею і тільки тепер я зрозуміла чому.
Вона розраховувала, коли не стане бабусі, що це питання можна буде легко вирішити зі мною і зараз, коли я відмовилася, мама мені заявила: «Ти що, станеш же ти судитися з рідною матір’ю?». Весь час намагається мене вмовити поділити квартиру порівну з сестрою, адже мені одній, за її словами, трикімнатна квартира ніби як забагато, а то, що вони мене ніколи толком не виховували до бабусі з дідусем відправили, згадувати не хочуть.
Незабаром у мене весілля. Зараз до мене переїхав жити мій наречений, ми збираємося одружитися і вже подали заяву, але мама не дає мені спокою, постійно приходить і починає навіть при ньому говорити, що я пошкодувала квартиру для рідної сестри, зате пустила жити стороннього і чужу людину, яка в підсумку може залишити мене без нічого.
Але мій наречений не претендує на мою квартиру, прописаний у батьків і нічого міняти ми не збираємося, просто будемо жити у мене, а не у нього, хоча у них теж велика квартира. Постійні непорозуміння з мамою мені вже набридли, але вона постійно говорить, що забере частину квартири через суд, адже це квартира не тільки моя, а й її батьків. Сподіваюся, що до цього не дійде.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.