У нас в родині сталася така ситуація, що я не знаю, як правильно поступити. Я завжди вважала, що з родичами не треба мати ніяких грошових стосунків, але уникнути цього не змогла.
Одружена я вже 23 роки, у нас з чоловіком є 20-річна донька-студентка, яка поки що живе з нами. Але в майбутньому ми плануємо купити доньці квартиру, навіть для цього спеціально відкладаємо гроші.
В нашій сім’ї основну частину грошей заробляє чоловік, він постійно зайнятий, майже весь час проводить на роботі. Я теж працюю, але заробляю значно менше. Але це на наш бюджет не дуже впливає.
Донька навчається на платному відділенні. Подавали на бюджет, але на безкоштовне місце вона потрапила на спеціальність, яку ми вважали за страхову, а хотілося їй зовсім іншого. Ну, чоловік подивився на неї і сказав: вчись там, де хочеться, платитимемо.
Але так у нас було не завжди. Років 15 тому основним добувачем була я, вдома встигала також. У Михайла тоді проблеми з роботою були, його звільнили. А потім влаштувався, але невдало.
Добре, що в мене все було гаразд. Мені незабаром запропонували посаду заступника, я почала приносити в сім’ю хороші гроші, невдачі чоловіка тоді якось не помічалися.
А потім у мене на роботі керівництво змінилося, прийшли нові люди, стосунки з новим начальством не склалися, зате чоловік змінив роботу і на новому місці йому дуже добре пішло.
Ми тоді вирішили, що я знайду щось тихе та звичайне, а чоловік гроші зароблятиме. Машину чоловікові купили, ремонт зробили, жили в достатку. Гроші лежали на квартиру для доньки. А тут я дізнаюся, що цих грошей у нас уже немає.
У чоловіка є племінник, Сергій, син рідної сестри. От йому чоловік і віддав всі наші гроші, навіть не порадившись зі мною. Головне, що всі ці роки ми і не зналися особливо з сестрою, так, зрідка дзвінки, зрідка вітання до свят.
Ми навіть на весіллі у цього Сергія не гуляли, чи то не запросили, чи то весілля і не було, бо грошей не було. Їх і зараз немає ні в сестри чоловіка, ні у Сергія цього.
Племіннику чоловіка 30 років. 8 років тому чоловік одружився і рік тому у нього народилася 3-я дитина. Декілька тижнів тому на Михайла вийшла його сестра, мати Сергія.
Стала плакати, що у її сина борг за квартиру настільки великий накопичився, що ось-ось банк відбере цю іпотечну квартиру. Щоб цього не сталося, треба внести велику суму. І сестра стала просити Михайла, щоб той їй позичив ці гроші. Адже якщо квартиру таки молоді втратять, то їм просто буде нікуди йти з трьома дітьми.
За словами моєї зовиці, виходить, що в усьому винен свекор, що пішов від першої дружини до свекрухи і народив Михайла.
І Михайло сестру пошкодував, дав їй суму, яку вона просила. Ні слова мені не сказав, а коли правда розкрилася, то відповів, що він заробляє і витрачає так, як вважає за потрібне.
Я нагадала чоловікові, що коли я заробляла, то не віддавала таємно від нього своїм родичам, яких також багато. У них також діти були і є. У нас сім’я чи як?
Я вважаю, що мій чоловік вчинив неправильно, він мав зі мною обговорити цей момент.
Я не знаю, що робити, чоловік віддав сестрі і племіннику всі наші гроші і навряд чи вони колись нам їх повернуть. Навіть свекруха не чекала такого від Михайла, а що вона зробить?
Фото ілюстративне.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую