Ми з Віктором зустрічаємося вже більше 2 років. Разом не живемо, і заміж він мене кликати не поспішає, постійно говорить мені, що спочатку має стати на ноги, придбати власне житло, щоб було куди привести дружину. Я теж намагаюся на відносинах не концентрувати постійно свою увагу, і живу своїми інтересами – займаюся спортом, вивчаю англійську мову і будую кар’єру. Нас обох такі відносини влаштовували, але недавно мій Віктор почав замислюватися про покупку квартири, і тепер вважає, що я повинна йому у всьому допомагати.
Він не пропонує мені переїхати в його житло, що купується, а просто просить їздити з ним – допомагати у виборі квартири, будматеріалів і меблів для неї. Я не розумію, навіщо мені бути присутньою на цих оглядинах.
Житло він купує для себе, ось нехай сам і приймає всі рішення. Я останнім часом починаю думати, чи взагалі він хоче, щоб саме я була його дружиною.
Коли відмовляюся їздити з ним, він ображається і каже, що я не ціную наші з ним відносини, але при чому тут це? Адже це буде його майно, а не наше спільне, і я в його новій квартирі буду з’являтися тільки в якості гості.
Нещодавно запитала його: «Ти просиш мене вибирати квартиру для того, щоб потім жити в ній разом?» Він відповів: «Подивимося, як вийде».
Коли я категорично відмовилася з ним куди-небудь їхати, він почав надсилати мені опис нерухомості і фотографії, запитує: «Що думаєш?». Я йому на це відповіла фотографією вітрини з дорогим одягом, і задала те ж питання. Спробувала пояснити йому, що я йому не дружина і що до його житлоплощі ніякого відношення не маю – він мене почав заспокоювати, що «все ще може статися».
Може статися, а може і ні. Я не хочу витрачати свої сили і час на його справи. Краще я витрачу зайву годину на те, що корисно мені, ніж буду допомагати йому з купівлею і ремонтом житла, в якому, до речі може оселитися зовсім інша жінка.
Знаю багато прикладів, коли жінки брали участь в облаштуванні квартир своїх чоловіків, купували туди меблі, робили ремонт, а ті їх в підсумку попросили на вихід і одружилися з іншими жінками.
Якщо ми коли-небудь їздимо – я згодна зробити якийсь внесок від себе в загальне житло, але без великих вкладень. Нехай спочатку визначиться, чого він від мене хоче, а потім вже додає мене в усі ці побутові питання. У мене є своя квартира, яку я зараз могла б облаштовувати, але немає в даний момент ні часу, ні грошей на це. Сказала своєму чоловікові, щоб вирішував всі свої проблеми сам, і якщо його зараз хвилює тільки його нова нерухомість, то нехай подзвонить мені, коли всі пов’язані з нею питання будуть вирішені.
Просто я думаю, що Віктор може знайти собі іншу, тому хочу бути розумною жінкою. Чи варто мені зараз допомагати йому з житлом?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- Одного вечора, коли я поверталася з роботи, швиденько забігла в супермаркет і побачила там чоловіка своєї найкращої подруги з незнайомою жінкою. Вони купували якісь продукти, овочі, фрукти і клали все в один кошик. Я не могла до них підійти, а коли повернулася додому, то відразу набрала Івана. Тоді я дізналася, що він зраджує Марині. Іван попросив нічого не розповідати його дружині, бо він хоче залишитися в сім’ї. І тоді я зробила велику помилку
- Дочка вважає, що якщо я вийшла на пенсію, то повинна кинути всі свої плани і повністю зануритися у онуків. Я не відмовляюся зовсім, час від часу я можу побути з ними. Але кожного дня на постійній основі я не згодна. Я почала брати замовлення по шиттю. Клієнтки дуже задоволені моєю роботою. Зрештою, у онуків є батьки, які і повинні ними займатися. Чому цим вихованням повинна займатися я
- Я все обміркувала, і вирішила, що повністю віддати будинок братові буде нерозумно. Продавши ділянку з будинком можна було купити двокімнатну квартиру. Знаючи, що брат спустить спадок дуже швидко, я наполягла на своїй частці. Думала – нехай будинок буде наш спільний, брат може жити в ньому, ніхто його не гонить, сподівалася, що він стане більш розсудливим, але куди там
- Робота у мене доволі високооплачувана, я вже купив собі квартиру і машину, їжджу відпочивати за кордон, маю якісь заощадження. Мого брата це дуже сильно дратує, але він нічого для цього не робив. Жодного разу не поцікавився, що й до чого. Лише стверджував, що мені пощастило. Але він навіть собі не уявляє, що мені довелося пережити. І якось трапилася у нього така ситуація, що йому знадобилися гроші. Він відразу ж звернувся до мене за допомогою. Я ж рідний брат і «зобов’язаний йому допомогти». Ось тільки я йому відмовив
- Через день народження подруги, я ледь не розлучилася з чоловіком. Я хотіла подарувати їй дві тисячі гривень, а чоловік сказав, що це забагато. Коли я про все розповіла своїй мамі, вона стала на сторону мого чоловіка, а мені порадила купити подрузі в подарунок кришталеві фужери. Добре, що я послухала маму, вона у мене дуже розумна жінка