fbpx

Мій колишній чоловік повернувся в моє життя, коли воно нарешті налагодилося. Каже, що все усвідомив і хоче спілкуватися з нашим сином, а я не впевнена, чи варто його впускати в наше життя

На даний час я знаходжуся у шлюбі, з чоловіком живемо добре, я усім задоволена. Але з певного часу в моє життя знову намагається увійти мій колишній чоловік, з яким ми розійшлися чотири роки тому. Нашому синові тоді виповнилося всього два роки.

Коли народився син, ми стали віддалятися один від одного. Грошей не вистачало, ми виплачували кредит за квартиру, мої декретні були зовсім невеликі. Він працював понаднормово, тому ми з ним майже не бачилися і не розмовляли. А якщо і випадав час побути разом, то всі наші розмови були тільки про його роботу, майбутні свята, покупки, ніякої душевності і ніякої романтики.

Я була вся в сині та турботах про нього. Навіть не одразу помітила, що з чоловіком щось не те. Він став дратівливим, часто виходив у під’їзд «подихати», хоча раніше це робив на балконі.

Потім і зовсім я його зловила за розмовою з якоюсь дівчиною, його новою співробітницею, на 10 років молодшою ​​за нього. Він стверджував, що нічого в них немає, хоч вона й подобається йому. Я ж на емоціях висунула умову або я, або вона. Чоловік нічого не відповів, але зібрав речі та пішов.

Я майже відразу зрозуміла, що наробила. Стала дзвонити, просила повернутись, але марно. Я сподівалася почати все спочатку, дуже любила і не хотіла просто руйнувати нашу сім’ю. Адже ми прожили разом 10 років.

Але чоловік повертатися до нас з сином не хотів, саме він наполіг на розлученні. Взяв ще один кредит, закрив наш кредит по квартирі, оформив свою частину квартири на сина та поїхав в інше місто.

Я довго не могла прийти до тями. Мені довелося самій ставати на ноги. Розраховувати лише на себе. Так, мені допомагали мої батьки, але цього ж року мені довелося вийти на роботу і забезпечувати себе самій, самій дбати про нашого сина, влаштовувати його в садок, брати лікарняні. Колишній чоловік надсилав добрі аліменти, але сам брати участь у житті сина він не хотів.

Я впевнена, що так захотіла його нова дружина. Та сама дівчина, за розмовою з якою я його застала. Я намагалася говорити з ним про це, зрозуміти, чому він так чинить, але він змінив номер і навіть заборонив своїй сім’ї говорити його мені.

Минуло вже 4 роки. Я зустріла іншого чоловіка, вийшла заміж, народила доньку. У мене чудова сім’я, люблячий чоловік. І тут з’являється колишній. Каже, що хоче спілкуватися із сином, що все усвідомив. Але я знаю, що він розлучився, і тепер йому ніхто не забороняє бачитися з дитиною. Тільки його син не пам’ятає. Знає тата лише за фотографіями.

Не хочу давати їм бачитися та спілкуватися. Він цього не заслуговує, та й сенсу я не бачу. Навіщо заплутувати дитину? Пояснювати йому все? А раптом тато знову поїде і вже назавжди? Він кинув нас обох зовсім одних і хоче зараз повернутися, хоч як у чому не бувало. Говорить, що звернеться в суд з клопотанням про порядок спілкування.

Мій теперішній чоловік чудово виконує свої батьківські обов’язки. З сином вони чудово ладнають, навіщо тоді вводити в нашу сім’ю ще одну людину? Чи я не права?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page