Є у мене одна знайома, Віра, яка має схильність до економії, причому не вельми здорову. Відразу скажу, я за розумну економію, але якщо вона набуває відтінків перебору, то проблем не уникнути. Віра – звичайна жінка тридцяти двох років. Дохід у сім’ї середній. Живуть в окремій квартирі, на все і навіть на відпустку біля моря вистачає.
Чоловік Тарас працює інженером на великому підприємстві. Віра – викладач. Дочка вчиться в другому класі, син в дитячому садочку. Сімейні стосунки у них, можна сказати, хороші, без зайвих непорозумінь. Тому ми і здивувалися, коли вони раптом розлучилися.
– Тарас знайшов іншу, – скаржиться Віра. – Але ж говорив, що любить, що сім’я для нього – святе. Ось як після цього вірити людям?
Подруги співчутливо кивали, не розуміючи, в чому причина. Тарас і Віра познайомилися в студентські роки, така любов була «неземна». Думали, що це на все життя, як дві половинки. Але життя виявилося не казкою.
– Чим вона краща за мене? – запитує Віра. – У неї ні освіти немає, ні фігури, тільки обличчя розмальоване, та губи накачані!
– Може у вас проблеми були в подружніх стосунках, – обережно запитала я подругу.
– Які проблеми? У нас двоє дітей, це ж досягнення! – впевнено заявила Віра.
– Ти звичайно у нас красуня, але ось за собою не стежила останнім років сім, – намагаються заспокоїти її подруги.
– Зате я за ним і за дітьми стежила. Це головне! У них все найкраще було. Собі відмовляла, щоб їм купити, – пишається Віра.
«Ось у цьому то і справа», – подумала я. Віра з кращих намірів, як вона вважає, економила на своїх потребах. Чоловікові й дітям вибирала що краще, а собі гірше. Часто зовсім позбавляла себе навіть маленьких радостей. Це абсолютно закономірно: якщо жінка не любить себе, то чоловік її теж не буде любити. Якщо вона економить на собі, то й він буде економити на ній. Так і вийшло.
Віра купувала доньці дорогі колготки, собі – дешеві. Чоловікові і синові шкарпетки якісні, в фірмовому магазині, а собі – дешевші, в переході. І так у всьому. А тепер ніби прозріла і обурюється, що чоловік своїй новій жінці діаманти і хутра купує:
– Я мати твоїх дітей! Ти мені маєш купувати!
– Тобі я винен третину, її я і віддаю, а їй – хочу і дарую, – спокійно відповідає Тарас.
Як би це сумно звучало, але фактично він має рацію. Борг – це одне, а бажання – зовсім інше. І не в останню чергу від самої жінки і залежить,чи виникне бажання в чоловіка дарувати саме їй дорогі подарунки. То ж дорогі жінки, полюбіть спочатку себе самі, а потім, точно так само до вас ставитимуться інші люди, і ваші чоловіки в тому числі.
Фото ілюстративне – timeforwoman.