fbpx
Життєві історії
Мій чоловік заробляє дуже добре, тому вже багато років я не ходжу на роботу. А нещодавно Андрій сказав, що приведе в будинок чужу жінку, вона буде у нас домробітницею. Я спочатку погодилася, а потім задумалася. Подивилася в дзеркало і побачила, що зовсім перестала стежити за собою, а чоловік мій багатий, таке йому не подобається

Я вийшла заміж за Андрія 10 років тому, зараз мені 32 роки. У мене є двоє дітей, шести і чотирьох років, і прекрасний чоловік. Ось уже 7 років я сиджу вдома і не працюю. Мій чоловік – директор великої будівельної фірми, тому заробіток у нього дуже хороший. Не буду вдаватися в подробиці, але про такі гроші я й мріяти раніше не могла. За всі ці роки жодного разу у мене не виникло потреби, щоб мені довелося виходити на роботу.

Я маю такий характер, що люблю спокійне життя, мені дуже подобається бути домогосподаркою, я присвячую весь свій час лише своїй сім’ї.

Я намагалася завжди бути ідеальною дружиною: завжди у мене чисто, випрано, випрасувана білизна, смачно і ситно. Чоловіка це теж влаштовувало, до певного моменту. Йому подобався домашній затишок, який я вміла створити, високий комфорт і можливість повністю розслабитися і відпочити в рідних стінах.

Але сидячи з дітьми, контролюючи готування їжі і роботу пральної машинки, я зовсім забула про себе. Я поправилася, давно не стригла волосся і не фарбувала волосся, про манікюр я взагалі мовчу. Ось і чоловік помітив ці зміни, не в кращу сторону. І нещодавно запропонував мені, найняти мені домробітницю, щоб розвантажити побут, тоді у мене буде час зайнятися своїм зовнішнім виглядом, адже вона робитиме всю роботу в нашому домі. І так як він добре заробляє, він цілком може оплатити і домробітницю, і мої походи в салони краси.

Я дуже навіть не проти, давно хочу сходити на манікюр, і до перукаря. Та й на фітнес я б із задоволенням походила і басейн. Але є одне але. Я дуже люблю свій будинок, я в кожну дрібницю вклала свою душу. І мене просто засмучує лише одна думка, що господарювати на моїй кухні і лазити по моїм шафам буде абсолютно чужа для нас жінка. Тим більше що домашні турботи мене ні крапельки не втомлюють. Навпаки, мені це тільки в задоволення.

Хто його знає, що ця жінка буде робити з нашими речами, коли нікого не буде вдома. А ще я боюся, що вона може не так добре поводитися з моєю дитиною, у нашу відсутність. Якщо старший ще зможе мені щось розповісти, то молодший поки не вміє висловлювати свої думки, він нічого зовсім мені не розкаже.

Ми вже кілька разів обговорювали цю тему, у чоловіка звичайно досить таки вагомі аргументи щодо цього. Але я все ніяк не можу з ним погодитися. Мені одночасно хочеться знову бути красунею, але я дуже ревно ставлюся до всього, що мені дороге. Ось така я власниця. Але нічого не можу з собою вдіяти.

Ось тепер думаю, який вихід можна було б знайти, щоб і чужу жінку у свій дім не пускати, і щоб на все часу вистачило, щоб себе в порядок привести? Боюся, що можу щось упустити у вихованні дітей, постійно хочу все контролювати. Але і від такої можливості відмовитися не можу. Бабусь підключати не варіант, це ще гірше, ніж чужа домробітниця. Я дуже люблю наших мам, але нехай вони господарюють у себе. Може віддати дитину в садок? Старший в наступному році у же в школу йде. Може почекати ще трохи? Пізніше буде більше вільного часу. Нікуди спортзал від мене не дінеться. Адже у мене чоловік, а інша чужа жінка в домі це не добре. Як вважаєте?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook