Останнім часом в моїй сім’ї дуже непростий період складається. Я розумію, що чоловік і жінка повинні підтримувати один одного кожну хвилину свого спільного життя, раз вони живуть у шлюбі, але всьому ж повинна бути якась міра. У нас в сім’ї її немає від слова зовсім останнім часом, на жаль.
Мій чоловік залишився без роботи 2 роки тому і досі її не знайшов. Чи варто говорити, що я як тільки не намагалася його вмовити вийти на будь-яку іншу, аби він почав хоч щось робити і приносити в дім якусь копійку, щоб і мені легше було. Але на мої прохання Микола не реагує зовсім, він мене не слухає. Мабуть, йому дійсно подобається нічого не робити, а спокійно сидіти вдома.
І все б нічого, я б могла дозволити йому так жити, якби не той факт, що весь цей час він живе за мій рахунок. А я одна теж не можу постійно забезпечувати нашу сім’ю, адже і роки вже немолоді. І я не можу весь час тягнути обох. Це неправильно і не є тим, заради чого я будувала сімейне життя.
Це ще добре, що у нас дітей немає. Адже він мені сам диктує свої умови проживання. Його багато чого не влаштовує, але він не робить нічого для того, щоб змінити своє і наше життя на краще.
Я навіть до його близьких їздила додому. Проте всі мої спроби поговорити з його родиною були безрезультатними. Вони також не знають, то з ним сталося і ніяк не можуть вмовити його змінити своє життя, хоча і дуже стараються. Розмови з його батьками теж були марні. У підсумку ми всі потрапили в якусь незрозумілу ситуацію, вийти з якої неможливо. Все, що б ми не робили, не дає ніякого результату.
Намагалася також поговорити зі своїми і його батьками разом і результат цієї бесіди теж мене не дуже обрадував, якщо чесно. Його батьки говорять, що потрібно почекати. Постійно стверджують, що таке буває, а він чоловік хороший і я маю його зрозуміти. Кажуть, що я як дружина, повинна поставитися до цього з розумінням і не вмовляти його зайвий раз, прийде час і він сам все зрозуміє.
Мої ж батьки, навпаки, налаштовують мене до того, щоб я залишила свого чоловіка. Вони не бачать в ньому ніякої перспективи, і я їх розумію. Вони хочуть виправити моє становище всіма силами, якщо у них це вийде.
Проблема ще й полягає в тому, що мій вік вже не дозволяє мені шукати іншого життя. Ми обоє вже дорослі люди. Я хвилююся, що якщо залишу чоловіка, то залишуся на старості одна, бо мені вже за 40.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – dreamfood.
