Моя свекруха дивовижний та рідкісна людина. Про неї поганого я нічого не можу сказати: вона дуже добра, усміхнена, гостинна, любить і шкодує буквально всіх: від маленьких дітей до безпорадних стареньких людей. Її енергія нескінченна: рано встає, пізно лягає, ніколи не сидить без діла, хоч і сама вона вже давно на пенсії. Вона – лікар, завжди готова прибігти на допомогу до будь-якого, хто попросить, ніколи грошей не бере за свої послуги. Загалом – хороша людина, більше нічого мені сказати.
Але справа в іншому. Колись мій чоловік Олег був одружений. Він першого шлюбу у нього народилося дві дочки, різниця у їхньому віці всього один рік. Але дружина його зрадила: знайшла собі нового чоловіка, довго з ним листувалася, а потім цей чоловік приїхав за нею в наше місто: мовляв, розлучайся, я тебе з дочками до себе заберу. Був великий скандал, мій чоловік хвилювався за дочок, що вони будуть далеко від нього. Але мудра свекруха всіх заспокоїла, сказала, що навіть розлучатися потрібно з розумом, все робити по-людськи, тим паче, що діти ні в чому не винні, і вони не мають відчувати якогось негативу між батьками, Свекруха сказала синові, що зараз є всі засоби відеозв’язку, будеш дочок хоч кожен день бачити, а втримати дружину в сім’ї він все одно вже не зможе.
А потім мій чоловік зустрів мене і ми одружилися з Олегом. Я народила двійнят: дівчинку з хлопчиком. Чесно кажучи, я ревнувала, що чоловік часто спілкується зі своїми дочками по скайпу, ну ось якесь почуття неприємне, я завжди виходила в цей час з кімнати. А потім цікавість узяла верх: стала спостерігати, як спілкуються з чоловіком його дівчинки. Чесно кажучи, мені це дуже не сподобалося, вони дуже невиховані: сперечаються між собою, постійно сваряться, до дорослих жодної поваги не мають. Якщо я випадково з’являлася на відео, дівчатка шепотілися, гримасували і хихикали. було дуже добре видно, що вони насміхаються саме з мене. Напевно їм мама вдома щось про мене розповідала, та, судячи з усього, щось не дуже хороше.
Зараз моїм дітям вже 4 роки, свекруха з трьох років бере їх влітку на свою дачу, а також дітей моєї зовиці, і все було досі добре.
Але недавно сталося щось не зовсім хороше та приємне мені. Перша дружина мого чоловіка розлучилася зі своїм другим чоловіком і збирається їхати назад до нашого міста, у неї тут квартира і батьки живуть. Свекруха моя відразу зраділа:
– Ну ось, скоро літо, буду всіх своїх онуків забирати на все літо на свою дачу. Їм там всім разом буде весело!
Я аж засмутилася. Свекруха це помітила, все зрозуміла і каже:
– Ти вже не ображайся, дочко, діти ж не винні, я ж не можу відректися від будь-якого свого онука!
Я все розумію, але і мене зрозуміти можна – я не хочу цього спілкування!
Мої ревнощі до дітей від першої дружини – це вторинне. Я навіть не проти, якщо чоловік буде зустрічатися з дівчатками десь окремо від нас. Але їх невихованість не дає мені спокою. Одній вже майже десять років, інший дев’ять, а поводяться як базарні баби. Мої діти ще маленькі зовсім, причому дуже тихі, і я хвилююся, що їх будуть вчити чомусь недоброму, вони матимуть поганий приклад. Бабуся не завжди може встежити за кожним, вона тільки відвернеться, і ці дві дівчатка можуть зробити що завгодно. А ще навчити поганим словам, які вони постійно говорять і кажуть, що мама їм зауваження за них не робить.
Загалом, відчуваю, що на це літо я не віддам дітей. Або за умови, що розділимо цю відпустку навпіл – спочатку одні, потім інші. Очікую, що скаже на це свекруха та Олег, вони можуть мене не зрозуміти, образитися, але псувати виховання своїх дітей цими дівчатами я теж не дам. Моя подруга каже:
Загалом, ця зрадниця все життя нам зараз псує, у нас все так добре було. А зараз її покинув чоловік. Я хвилююся, що вона знову захоче повернути Олега. Жила б там собі, в своєму місті, так ні – вона сюди їде. У мене слів не вистачає. Я не знаю, що мені робити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
