Я хоч і заміжня вже 25 років, але практично все життя прожила сама. Ми з чоловіком одружилися молодими, мені було 20 років, а Володимиру 23. У нас нічого не було, то ж ми починали все з нуля.
Мені бабуся свою стару хату в селі залишила, то ми так і жили в ній, двійко діток у нас народилося.
А через 5 років після нашого весілля, моєму чоловікові випала нагода поїхати в Америку. Ми розуміли, що розлука буде довгою, але заради дітей я погодилася на це.
Чоловік подався в далеку Америку на заробітки, а я залишилася вдома сама, навіть не думала, що буде так важко – я і господарку вела, і дітей ростила, і будинок будувала.
За 10 років у нас вже був двоповерховий дім, я про такий палац навіть мріяти не могла.
Коли вже все було готово, я стала наполягати, щоб чоловік додому вертався. А він мені відповів, що діти вже майже дорослі, тепер треба про них подбати.
Я погодилася з чоловіком, бо розуміла, що він правду каже, не хотілося, щоб наші діти починали з таких же злиднів, як ми колись з чоловіком.
Коли донька вийшла заміж, я хотіла, щоб вона зі мною в будинку залишилася, усім би місця вистачило, але зять захотів жити окремо. Мені це його рішення аж ніяк не подобалося, але сперечатися я не стала, і вони почали жити окремо в спадковій квартирі зятя.
Син не поспішав одружуватися. Він спочатку став гроші заробляти і навіть сам собі квартиру купив, а потім вже одружився.
Якщо зять мені просто не подобався, то невістка мені категорично не подобалася. Я просила сина добре подумати, бо бачила, що їй від нас лише гроші потрібні, та син мене не послухав.
А якось чоловік прислав 60 тисяч доларів і сказав порівну розділити ці гроші між дітьми.
Я собі подумала, що сину вони не дуже потрібні, у нього і так все є, а от донька могла б собі за ці гроші будинок купити, якраз гарний варіант продавався неподалік від мене.
І я дала доньці 55 тисяч, а синові всього 5. Але чоловікові своєму сказала, що порівно все поділила.
Ця історія могла б забутися, але кілька місяців тому син пішов від дружини (я таки виявилася права). Свою квартиру він залишив невістці і сину, а сам зараз не має де жити, тому поки живе у мене.
А тут ще й чоловік нарешті вирішив додому повертатися, каже, що скучив. Але насправді його здоров’я підводить, йому догляд потрібний, і тому він вже не хоче там сидіти, адже вдома вже є все, що для щастя треба.
Приїхав чоловік додому, і побачив, що у нас син живе. Це йому не сподобалося.
Сину в очі він нічого не сказав, але мене мучить питанням, де син дів ті 30 тисяч доларів, які він йому передав, мовляв, за ці гроші можна було квартиру купити.
Я просто розгублена, не знаю, ні що чоловікові казати, ні що сину говорити. Не знаю, як він відреагує, коли дізнається, що я його гроші сестрі віддала.
Як мені тепер правильно поступити? Порадьте, будь ласка.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
