На тему грошей і допомоги від батьків ми з чоловіком посварилися так, що ледь до розлучення не доходить.
Він з чогось вирішив, що лише моя мама має нам допомагати, а його мамі не обов’язково це робити.
Але я вважаю такий його підхід несправедливим.
У нашої доньки день народження на початку березня. Звичайно, ми покликали бабусь на свято.
Так чоловік на мене образився, що я від його мами дитині подарунок не купила. Свекруха теж засмутилася, навіть занедужала після цього.
Ми святкували у нас вдома, всі гості прийшли з подарунками, як завжди – моя мама телефон дорогий купила, про який донька давно мріяла, сестра з племінницею принесли гарну курточку на весну, якраз на цей сезон, подруга моя принесла дуже гарну сукню.
Тільки свекруха зі свекром, як завжди, прийшли з пустими руками.
Справа в тому, що для них це звичайна справа. Не знають вони, що купувати, що дитині цікаво.
Дивно, але чомусь мої родичі завжди знають. Моїй доньці виповнилося 10 років.
Всі ці роки моя мама повністю одягала внучку, бо 10 років була в Італії. То речі присилала, то гроші давала на те, що треба було купити.
Дитина у нас досить пізня і дуже довгоочікувана. До того ж ще і єдина онучка у двох бабусь і діда, оскільки ми з чоловіком у своїх батьків єдині діти.
Моя мама цього року перевершила сама себе – купила внучці телефон за 15 тисяч гривень.
Зате батьки чоловіка з приводу подарунків ніколи не заморочуються. Приходять завжди з порожніми руками.
Щоб не засмучувати дитину, я почала два подарунки купувати: один як би від нас з татом, інший – від бабусі з дідусем.
Вранці доньці так і даруємо два подарунки, говоримо – це від нас, а ось це тобі бабуся Марія з дідусем Петром передали.
Дитина задоволена, до бабусі з дідом ніяких питань, вони спокійно приходять з листівкою, донька їм ще й дякує «за подарунок».
І все сприймається як належне. І, звичайно, за це мені гроші ніхто не повертає.
Це при тому, що люди вони, взагалі, не бідні аж ніяк. Свекор ще працює, плюс дві пенсії на двох вони отримують. Але живуть свекри лише для себе.
І тут я подумала – ну скільки можна їх прикривати, вистачить вже.
В цьому році купила доньці один подарунок на день народження, від нас з чоловіком, і все.
Ну, не хоче вона дарувати подарунки онучці – її право.
Вранці в день народження я подарувала подарунок доньці, чоловік цього не бачив, був на роботі.
До вечора стали збиратися гості з подарунками, приїхав чоловік, він же на своїй машині привіз і батьків.
Дочка їм показала телефон, який їй подарувала моя мама, і запитала, що вони їй цього року подарують.
Свекруха заметушилася, звичайно, їм з свекром стало дуже незручно.
Чоловік якось зам’яв це все, дочку відволік, пішли вони в кімнату до гостей, я на кухню.
Свекруха зі свекром в той день довго у нас не засиділися, сказала, що погано себе почуває і хвилин через сорок після початку свята вони, викликавши таксі, поїхали додому.
Свято скінчилося, гості розійшлися, чоловік в усьому почав звинувати мене.
Сказав, що моя мама була в Італії, гроші у неї є, тому вона може собі дозволити дарувати дорогі подарунки.
А його батьки, мовляв, пенсіонери, у них нема звідки, тому треба було купити подарунок від них.
В підсумку, я ще й вийшла винна. Ось така ситуація.
Хто з нас правий?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі