Раннім заміжжям в селі нікого не здивуєш, дівчата щойно закінчивши школу, вискакують заміж. І я не стала винятком, в 17 років я вже стала на рушничок щастя. Любомир був старшим за мене на 7 років, на той час він якраз повернувся з армії.
Весілля у нас було дуже скромним, зібралися найближчі родичі, бо грошей в обох родин було обмаль. Не знаю чому, але я відразу не сподобалася своїй свекрусі. Вона цього навіть не приховувала. І родина у мене не така, і я не така, і взагалі, все не так.
Оскільки у мене не було де жити, бо вдома ще залишилася молодша сестра, Любомир після весілля привів мене до себе. У свекрухи вдома я почувалася якоюсь служницею. Мій день був розписаний погодинно, для себе у мене взагалі не залишалося часу. В мої обов’язки входило прибирання, готування їжі, робота на городі.
Не зменшила свекруха своїх вимог до мене навіть тоді, коли я чекала дитину. Я так втомлювалася, що ввечері навіть не було сили поговорити з чоловіком, коли він повертався з роботи.
У свекрухи я прожила майже 14 років, поки чоловік не назбирав гроші на квартиру. Ми на той час уже з двома доньками і чоловіком переселилися в місто. Я була щаслива, бо думала, що нарешті позбулася впливу свекрухи. Але відмежуватися від цієї жінки не так і просто.
Тепер мама чоловіка вирішила діяти по-іншому. Приїде в гості, привезе з села повні сумки і поки гостює у нас кілька днів, як папуга повторює, що напуває нас і годує.
А я, от чесно, викинула б її гостинці і не пошкодувала б. На ринку я познайомилася і з м’ясником, і з жінкою, що молочку класну привозить, так, що ми не відчуваємо нестачі смачних домашніх продуктів. У своїй квартирі я вже трохи стала сміливішою і пробувала свекруху поставити на місце. Чоловік намагався не втручатися в наші відносини, так як він майже постійно був на роботі.
Ще поки жив свекор, мама чоловіка мала чим зайнятися, а як його не стало, вона ще активніше почала втручатися в наше життя. Мало того, що вона мені життя зіпсувала, тепер намагається зіпсувати життя моїм дітям, постійно приїжджає і починає їх повчати – не так себе поводять, не так одягаються, не те сказали.
Дійшло до того, що діти мене питають, чи можна зробити так, щоб бабуся до нас рідше приїжджала. Я за роки вже звикла до її поганого характеру, а от діти – ні. Дівчатам моїм 16 років і 14, дорослі зовсім, вже все розуміють.
А тепер свекруха взагалі щось таке робить, що навіть зрозуміти важко, навіщо їй це. Мій чоловік у неї єдиний син, але вона сказала, що свій будинок в селі вона не збирається йому переписувати, бо він не заслужив, і я теж. Заповіт вона вирішила скласти на одну з внучок, але ще не вирішила на кого. Тому постійно влаштовує між дітьми якісь змагання і сіє між ними непорозуміння.
Один тиждень вона обіцяє будинок переписати на старшу внучку, потім раптово передумує, і вже те ж саме обіцяє молодшій. Я просила свекруху не робити цього, не хочу щоб дівчатка мали якісь образи одна на одну, але свекруха мене не чує. Коли я запропонувала їй заповісти все дівчатам в рівних частках, свекруха сказала, щоб я не втручалася, це її майно і лише їй вирішувати, кому все віддати.
Я так втомилася від усього цього, що словами не передати. На свекруху ніхто не має впливу, от вона все життя щось собі колотить. А в родині як не було спокою, так і немає. А як це припинити, я не знаю.
Фото ілюстративне – shutterstock.
