fbpx
Життєві історії
Мій чоловік останнім часом дуже змінився. Мені навіть з ним за одним столом сидіти важко. Іван так коситься на кожен шматочок, який я підношу до рота, немов дорікає мені. Спати він став в іншій кімнаті. Я вже стала думати про найгірше, лише потім зрозуміла, чому він так живе

З Іваном я познайомилась ще зовсім молодою. Ми дійсно щиро покохали одне одного. А потім, несподівано для нас, я дізналася, що скоро стану мамою. Мій Іван дуже хотів дитину, тому ми відразу вирішили не відтягувати і одружитись. Всі дев’ять місяців мій чоловік від мене ні на крок не відходив, все говорив і говорив про те, що я найкраща в світі дружина і що йому дуже пощастило бути зі мною поруч, про таку людину в шлюбі лише мріяти можна.

В призначений термін в нас з’явилась прекрасна маленька донечка, назвали ми її Іринкою. Чоловік мій весь свій вільний час почав проводити з нею. Не з нами обома, а тільки з своєю донькою. Я ж зовсім перестала цікавити свого чоловіка, таке враження, що він перестав цінувати мене і дорожити мною. Мабуть через те, що після появи дитини, я набрала вагу. Чесно кажучи, я давно перестала впізнавати себе в дзеркалі. Взятися за себе не виходило, ніколи на себе не вистачало часу. Ніякі гелі та відповідне харчування не допомагали мені.

Неможливо завжди бути ідеальною у всьому. Це дуже складно – навести порядок в будинку, наготувати їжі для всіх на цілий день, зайнятися городом, погодувати господарство – і все це з дитиною на руках. Коли вже собою займатися, як завжди на себе часу не вистачає. Можливо, я б змогла впоратися з цією проблемою, якби чоловік мене хоч якось підтримував.

Іван тільки все більше і більше віддаляється від мене, це було дуже помітно. Часто взагалі уваги не звертав на мене, коли я поруч. Каже, що я негарна, що йому соромно разом зі мною по вулицях ходити. Мені навіть з ним за одним столом сидіти важко. Він так коситься на кожен шматочок, який я підношу до рота, немов дорікає. Спати став в іншій кімнаті. Невже я настільки змінилася, що вмій чоловік так ставиться до мене, адже ще зовсім недавно він не міг від мене очей відвести. Щоб там не сталося, але ж я залишилася тією людиною, з якою він одружився, і яку щиро кохав. я ж не змінилася ні душею, ні характером

Ось як цікаво виходить. Поки я красива була, мій чоловік говорив, що кохає мене щиро, а тепер все, наче ніколи того кохання і не було наче не відчував тих щирих почуттів. Ось якщо зможу стати такою як була, тоді, можливо, знову в коханні зізнаватися почне. Прикро звичайно через це, але що поробиш. Я повинна взяти себе в руки і змінитися. Заради коханої людини, заради своєї родини, заради нашого щастя, адже в сім’ї все залежить від жінки. Сподіваюся, у мене все вийде.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook