Мій чоловік нещодавно купив додому генератор. У нас свій будинок, а оскільки зараз є проблеми із світлом, то ми вирішили, що ця покупка не буде зайвою.
Все б нічого, але днями я зрозуміла, що такий самий генератор є і у моєї подруги Наталі. Я знаю, що грошей у неї немає, а ця покупка не з дешевих. Тому я майже переконана, що спонсором став мій чоловік.
Олег якось дуже дивно по-доброму ставиться до моєї подруги. З Наталкою ми знаємося ще з університету, вчилися в одній групі. Я вийшла заміж за Олега, і треба сказати, що моє заміжжя було доволі вдалим.
Мій чоловік – єдиний син у своїх батьків. Свекруха моя вже років 20 в Італії, поїхала якраз після нашого весілля. Вона нам дуже допомагає: і будинок збудувала, і гроші на розвиток бізнесу дала, так що своїм добробутом ми багато в чому завдячуємо саме їй.
Хоча ми з чоловіком теж всі ці роки не сиділи, склавши руки. Ми відкрили кілька магазинів з будівельними матеріалами, крутимося як можемо. У нас є син, якому зараз вже 19 років, і він теж нам допомагає у сімейному бізнесі.
А от в моєї подруги Наталки склалося все не так яскраво, як би хотілося. Заміж вона так і не вийшла, досі живе з мамою. Щоправда, 5 років тому подруга народила донечку, хто батько дитини – нікому не каже, але видно, що вона дуже щаслива від того, що нарешті стала мамою.
Ми з чоловіком їй допомагаємо як можемо, Олег став хресним татом дитини, тому завжди і гроші дає, і дорогі подарунки купує.
Я нічого не мала проти, адже бачила, як Наталі непросто самій все тягнути. А тут ситуація з генератором мене насторожила, адже коштує він немало. Та й справа навіть не в цьому – чоловік досі не зізнався, що це він купив, каже, що не знає нічого про це. А генератор – один в один такий як наш. Співпадіння?
Може і так. Але останнім часом я стала помічати, що Олег якось по-особливому дивиться на Наталку, і на її донечку теж. А дитина, до речі, з кожним роком все більше стає схожою на Олега.
Не розумію, що відбувається. Я себе накручую, чи мені таки варто почати хвилюватися.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна