Мій чоловік – дуже заможний. Він з радістю допомагає і моїй мамі. Вона дуже щаслива, каже, що ніколи так добре не жила, як зараз. Я вирішила порадитися з мамою, розповіла їй, що покохала іншого і думаю про розлучення, але вона категорично заборонила мені навіть згадувати про таке. – Запам’ятай, доню, – щастя жінці дається лише один раз, – сказала мені мама

Моя мама завжди мені говорила, що заміж треба виходити за того, хто тебе любить і хто зможе зробити тебе щасливою. Я мамі вірила, бо вона сама вийшла заміж по великій любові, але сімейне життя не склалося, батьки розлучилися і мамі довелося самій нас забезпечувати.

Для мене вона хотіла кращої долі, тому і говорила, щоб я шукала собі надійного чоловіка. І я знайшла саме такого. До недавнього часу я вважала себе дуже щасливою жінкою. Я, що називається, вдало вийшла заміж. Мій чоловік – дуже заможний. З огляду на, що виросла в непростих умовах, то це заміжжя стало для мене порятунком. Чоловік дуже мене любить і оберігає від будь-яких проблем.

Олег – власник великого бізнесу, добре заробляє. У нас є все, про що я могла колись лише мріяти. Будинок, машини, закордонні поїздки і найдорожчі магазини. Я не працюю, Олег ніколи не обмежував мене у витратах.

І не тільки мене, він з радістю допомагає і моїй мамі. Вона дуже щаслива, каже, що ніколи так добре не жила, як зараз. Оскільки зараз у мами є певні проблеми із здоров’ям, то Олег постійно купує їй путівки в санаторії.

Одним словом, Олег витягнув мене і мою маму з убогості, дав мені путівку в забезпечене життя, та ще й любить безмірно. Чого ще може бажати жінка?

Так я жила, і біди не знала. Але в один прекрасний ранок весь мій чудовий світ рухнув. Я думала, що полюбила чоловіка за його ставлення до мене, до моєї сім’ї. Але, як виявилося, це була не любов, а проста подяка забезпеченої жінки.

З Вадимом я познайомилася в спортзалі, куди ходжу майже щодня. Ми познайомилися і почали спілкуватися кожен день. Тепер для мене стало нестерпно чекати ранку, щоб його почути. Думка про майбутню зустріч окрилює мене. Це коли тобі все одно, що навколо відбувається і що скажуть. Я вперше сама сильно закохалася.

Але совість не дає мені спокою. Я постійно думаю про чоловіка. Він не заслуговує такого обману. Цей прекрасний чоловік на світі заслуговує чистої любові і люблячої жінки. А я не можу йому цього дати. Я не можу перестати думати про Вадима.

Не хочу здатися корисливою, але і відмовитися так просто від звичного життя теж не можу. Так, я знайду щастя, але натомість зроблю нещасним свого чоловіка, який так мені вірить. Але чи можна ставати щасливою ціною кількох доль. Для мене це непідйомна тяжкість.

Як уявлю, що може статися після мого зізнання, так відразу ж опускаються руки. Відразу починаю шукати безліч причин, продовжувати мовчати. Здається, вже й чоловік починає підозрювати недобре. Відчуває, напевно.

Я вирішила порадитися з мамою, розповіла їй, що покохала іншого і думаю про розлучення, але мама категорично заборонила мені навіть згадувати про таке.

– Запам’ятай, доню, – щастя жінці дається лише один раз. – Ти своє вже отримала. То ж не шукай пригод, у тебе чудовий чоловік – живи і радій.

Я не знаю, що мені робити. З одної сторони, мама має рацію, мені дуже пощастило з чоловіком. Якби вона ще сказала, як перестати думати про Вадима і що робити із своїми почуттями? Ось як можна знайти вихід з ситуації, що склалася? Цікаво, чи багатьом жінкам доводилося робити такий же вибір?

Фото ілюстративне – freepik.