Мені 69 років, у мене є ще рідний брат, 65 років, і я, і він, зараз в Італії на заробітках.
Ми вже немолоді, і часто говоримо про те, що пора вже додому повертатися, у мене заробітчанського стажу 19 років.
А брата я забрала сюди 10 років тому.
Тоді у Богдана був важкий період, він розлучився з дружиною, і я запропонувала їхати йому в Рим, тут і роботу для нього знайшла.
Брат вхопився за пропозицію, приїхав в Рим, став працювати на будові.
Робота у нього важка, мені брата дуже шкода, але він захотів заробити собі на квартиру, щоб коли повернеться, йому було де жити.
Брат одружився доволі пізно, йому вже 30 років минуло, взяв собі за дружину Ларису, жінка була молодша за нього майже на 10 років.
Привів брат дружину в свою трикімнатну квартиру, стали вони жити, дочка у них народилася, Тетяна.
Прожили вони 25 років, але жили погано, тому і врешті-решт розлучилися.
Свою квартиру, і все, що в ній, брат залишив дружині і дочці, а сам поїхав собі на однокімнатну квартиру заробляти.
Складав брат гроші довго, а все тому, що він не вміє своїй доньці відмовляти, а їй постійно чогось треба – то нову куртку, то нові чоботи, то новий iPhone.
Я вже потім йому забороняла гроші дочці давати, адже у племінниці список бажань не вичерпувався.
З горем наполовину брат зібрав необхідну суму, залишився якийсь мізер.
Я вже вирішила залишати заробітки і їхати додому, адже дітям я по квартирі купила, собі будинок збудувала, так що можна повертатися і трохи пожити для себе.
На свята ми з братом зустрілися, я запитала, на якій стадії його справи з покупкою квартири, а він мене ошелешив, що всі гроші доньці віддав.
Тетяна вийшла заміж і привела зятя додому, але вжитися в одній квартирі з мамою вона не змогла, тому попросила батька, щоб він дав їй гроші на квартиру, щоб вони з чоловіком змогли жити окремо.
Брат мій, добра душа, взяв і віддав все племінниці, у мене просто слів нема!
Шкода мені мого брата, на його доброті всі виїжджають, про себе він зовсім не думає.
От де він збирається жити, коли повернеться?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую