Мій батько завжди любив брата більше, ніж мене. На мене він, взагалі, злився за те, що я поїхала як він казав “у світи”. Тому наш будинок батько ще при житті оформив на мого брата Олега, зробив на нього дарчу. Я про це не знала, але і не мала нічого проти, бо розуміла, що брат ближче, і якщо що, він догляне батьків. Та коли дійшло до справи, Олег заявив, що не буде цього робити

Мій рідний брат так неприємно мене здивував, що я навіть слів не підберу, щоб описати правильно ситуацію.

Нас у батьків було троє дітей: я і два мої молодші брати. Але 10 років тому середнього брата, на жаль, не стало, і залишилися ми двоє з Олегом.

Ми вже не молоді, мені 65 років, Олегу 60, а нашій мамі 90. Власне, вся ця історія про неї.

Ще рік тому мама, не зважаючи на свій поважний вік, почувала себе нормально і сама давала собі у всьому раду. Батька не стало 2 роки тому. Поки вони були разом, ми за них спокійні були, а тепер залишати маму одну нам страшно.

Захворіла мама раптово, у неї така хвороба, що вона нікого не впізнає і нічого не пам’ятає, згадує і говорить лише про своє дитинство.

Я вже років 20 живу з сім’єю в Чехії, ми виїхали всі разом, і тепер наше життя повністю в цій країні.

Брат залишився в Україні, живе в сусідньому селі, недалеко від нашої мами.

Мій батько завжди любив брата більше, ніж мене. На мене він, взагалі, злився за те, що я поїхала як він казав “у світи”.

Тому наш будинок батько ще при житті оформив на мого брата Олега, зробив на нього дарчу.

Я про це не знала, але і не мала нічого проти, бо розуміла, що брат ближче, і якщо що, він догляне батьків.

Тата доглядати не було потреби, він до останнього дня ходив на своїх ногах, а потім просто ліг спати і не прокинувся.

А от мама раптово захворіла, я приїхала додому і зрозуміла, що одну її залишати не можна. Кажу брату, щоб забирав маму до себе, а він на мене очі витріщив, мовляв, як він маму забере в дім дружини?

Будинок, в якому вони зараз живуть, і справді колись невістці батьки подарували, але коли ж то було, їх уже на світі немає! Олег мій там 30 років хазяйнує, то хіба він не господар? Як це він маму не може до себе забрати?

Він мені каже – ти донька, ти і доглядай!

А я думаю, що правильно так: кому хата – той має доглядати!

Брат аргументує тим, що він постійно на роботі, а його дружина чужу людину доглядати не мусить при живій доньці. Щодо будинку, то Олег заявив, що він не просився, тато наш сам так вирішив.

Залишити маму я не можу. Зателефонувала на роботу, взяла відпустку на 3 місяці, а що робити далі, я просто не уявляю.

Не думала я, що мій брат виявиться такою недоброю людиною.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page