fbpx
Життєві історії
Мій батько не відразу погодився, але все ж для збереження нашої сім’ї і внучки пішов на поступки, і як виявилося даремно. Квартира була переоформлена на мене і на мою дружину. Після цього наші стосунки не тільки не покращилися, але стали ще гіршими. Юлю наче підмінили, а через місяць вона і зовсім подала на розлучення, з вимогою ділити майно. До того ж з мене вона зажадала ще й виплату аліментів

З Юлею ми живемо разом в квартирі, яка формально вважається моєю, а за фактом належить батькові, так як за документами він власник. Переоформляти щось я не планував, так як все одно буду згодом єдиним спадкоємцем. Через рік наших відносин, у нас з Юлею народилася дитина, дівчинка, яку ми назвали Аліною.

Доньку було вирішено відразу прописати в моїй квартирі, що ми з батьком благополучно зробили. Юля родом з провінції, і так склалося, що свого майна у неї немає, тому спочатку відносин, вона без довгих роздумів перебралася до мене, і ми почали жити разом, і ніби як щасливо. Правда для цього довелося мені чимало старатися. Заради Юлі я готовий був на все, так як був в неї шалено закоханий, та й більше того, вона стала матір’ю моєї дитини. Відразу після народження дочки ми розписалися, узаконивши наші відносини.

Тоді я навіть не міг припустити, що у нас щось недобре. Все було спокійно, жили ми душа в душу, але Юля почала наполегливо вимагати, щоб я її прописав у своїй квартирі, так як вона вважала, що житлоплоща повністю належить мені, а я не поспішав говорити їй правду.

Поступово прохання переростали в вимоги. Все закінчилося ультиматумом. Юля мені сказала – або я прописую її в квартирі, або вона забирає дитину і їде до родичів в інше місто. Зрозуміло, відпускати дружину і дочку я ніяк не хотів, тому пішов на поступку.

Я домовився з батьком, щоб він зробив все необхідне. Коли Юля дізналася, що виявляється квартира не моя, а за документами належить батькові, вона різко охолола до мене, і щоб відновити наші теплі відносини, батько повинен був переоформити квартиру на мене, або вписати Юлю як власника.

Чомусь в той момент я був згоден на це, аби зберегти стосунки і сім’ю. Юля ж свої умови пояснювала тим, що боїться одного разу залишитися на вулиці і без дитини, якщо раптом я вирішу її кинути. Всі мої вмовляння не дали результатів, і в підсумку довелося говорити з батьком про переоформлення. Мій батько не відразу погодився, але все ж для збереження нашої сім’ї і внучки пішов на поступки, і як виявилося даремно.

Квартира була переоформлена на мене і на мою дружину. Після цього наші стосунки не тільки не покращилися, але стали ще гіршими. Юлю наче підмінили, а через місяць вона і зовсім подала на розлучення, з вимогою ділити майно. До того ж з мене зажадали аліменти.

Я відверто був ошелешений таким розвитком подій. Зараз ми все ще живемо разом, але скоро буде суд і я не знаю, чим все це закінчиться. Як Юля могла так зі мною вчинити? Невже все це і справді через квартиру? Адже я так її любив, та й донечка у нас спільна. От що тепер робити? Як жити?

Фото ілюстративне – ona-plus-on.

facebook