fbpx
Життєві історії
Мені зателефонувала сестра і повідомила, що додому вона повертатися не буде. Вона помирилася з своїм чоловіком, той зараз в Канаді і кличе їх з дочкою до себе. Але у нього є умова – Ольга має продати свою половину будинку і приїхати до нього вже з грошима. Сестра пропонує мені викупити її частину. Але гроші Ользі потрібні вже, а у мене їх просто немає

Я народилася і виросла в селі. В свій час ми з сестрою успадкували батьківський будинок. Вирішили, що поділимо його навпіл, зробимо два входи, кожна з нас добудує свою половину як захоче, і будемо собі жити.

Мати поруч рідну сестру не так вже й погано. Оля – молодша за мене на 4 роки. Тому я на правах старшої сестри завжди намагалася робити так, щоб наша сім’я трималася купи. Для мене було важливо, щоб всі родинні свята ми святкували за одним столом.

На Різдво, на Великдень я накривала стіл і запрошувала до себе Олю з чоловіком і дітьми, для мене це було дуже важливо, щоб в такі дні ми були разом, особливо після того, як не стало наших батьків і з рідних на цьому білому світі ми залишилися лише двоє одна в одної.

Не скажу, що між нами ніколи не було непорозумінь, були, звичайно, а як без цього, коли живеш на одному подвір’ї, але я завжди намагалася все згладжувати, не загострювати, інколи мені доводилося уступати. Та я себе завжди заспокоювала тим, що я старша, тому маю бути виваженіша у своїх вчинках.

Так ми собі і жили багато років. Мені зараз 40, а сестрі 36. Два роки тому Ольга розлучилася з чоловіком. Він поїхав закордон, а вона з дочкою залишилася вдома. Відтоді і наші стосунки погіршилися, бо сестра важко переживала розлучення, і їй навіть слова зайвого сказати не можна було, вона миттєво спалахувала, як сірник.

В березні цього року Ольга прийняла рішення, що їде з дочкою в Польщу. Її можна зрозуміти, з особистим життям не склалося, роботу вона втратила, ситуація в Україні не найкраща, тому сестра і поїхала шукати кращої долі. А я залишилася вдома, з своїм чоловіком і нашими двома дочками.

На початку цього місяця мені зателефонувала сестра і повідомила, що додому вона повертатися не буде. Вона помирилася з своїм чоловіком, той зараз в Канаді і кличе їх з дочкою до себе.

Але у нього є умова – Ольга має продати свою половину будинку і приїхати до нього вже з грошима, щоб мати на старті в чужій країні хоч якийсь капітал.

Сестра пропонує мені викупити її частину. Але гроші Ользі потрібні вже, а у мене їх просто немає. І я не впевнена, що в час війни мені хтось позичить таку величезну суму. Та й в банку кредит, навряд чи, дадуть.

Я пояснила сестрі, що хотіла б придбати цю частину, але поки таких грошей у мене немає. Але Ольга налаштована рішуче, каже, що в такому випадку продасть чужим людям.

Мені цей варіант зовсім не підходить. Навіть не уявляю, як ми зживемося з чужими людьми на одному подвір’ї. Так, входи різні, половини різні, але ж будинок то один, і двір один.

Не знаю, що мені робити. Ніколи не думала, що моя рідна сестра може зі мною так вчинити.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page