fbpx

Мені потрібно придумати якусь вагому причину, щоб на весілля сина не йти. Можливо, скажу, що я занедужала. Вчора сваха мені дзвонила. Вона все весілля оплатила. А мені каже: “Давайте про подарунок поговоримо, щоб ми однакове не подарували, бо ми подаруємо автомобіль. А що ви даруватимете? Я нікому не скажу.” Я аж закам’яніла, ми – люди небагаті, я синові відклала на подарунок 5 тисяч гривень, і то вже одну забрала, продукти купувала. Рідні казатимуть, що свати машину дали, а ми на весілля з’явилися, їли-пили, як не в себе, а подарували три копійки

– Мені потрібно придумати якусь вагому причину, щоб на весілля не йти! – радиться 50-річна Варвара зі своєю подругою. – В голову зараз приходить лише одна думка, сказати, що я занедужала. Але цього б дуже не хотілося мені, якщо чесно. Ну ти ж знаєш, я і так півроку по лікарнях. Звичайно, правдоподібно буде, якщо я саме так і скажу. Але я боюся на себе наговорювати, стала забобонною з цим. А що ще можна придумати?

– Стривай, я правильно тебе розумію, Варваро, ти шукаєш причину, щоб не йти на весілля до свого власного сина?

– Ну так! Вчора сваха дзвонила, мати Наталі, тепер уже, я думаю, можу її так називати – весілля через два тижні. Там підготовка йде повним ходом, звичайно. Оплатила вона ресторан, транспорт для гостей, лімузин для молодих. Все по вищому розряду – фотографи, відеозйомка, триповерховий торт від шеф-кондитера.

– Хм. Вона оплатила, кажеш? Добре, звичайно, що мають змогу і потурбувалися про молодих. А молоді що ж?

– А що молоді, їм по двадцять три роки лише взагалі! Вчорашні студенти, тільки-тільки на роботу влаштувалися. Звичайно, грошей у них немає таких, де їм їх взяти. Син спочатку говорив, взагалі весілля не буде, просто розпишемось і посидимо в кафе з батьками. І наречена була згодна на такий варіант. Але сваха встала на своєму. Як так, весілля не буде, єдина дочка заміж виходить! Треба весілля, і все тут. Щоб фотографії були, які можна буде онукам показати. Я, каже, сама все підберу, замовлю і оплачу!

Батьки майбутньої невістки Наталі – люди досить заможні. Мати все життя сидить вдома, не працює. Енергії у неї море, і вона витрачає її на сімейні справи. Будинок заміський побудувала з нуля, ділянку привела в порядок – все селище до них на екскурсію ходить, а в минулому році міську чотирикімнатну квартиру відремонтувала. Хтось скаже, що при наявності грошей це нескладно, чи не сама ж вона, мовляв, палі вкручувати і шпалери клеїла – на все наймали робітників.

– Ну, так міркувати можуть тільки люди, які ніколи будівництвом і ремонтом не займалися! – міркує майбутня сваха Варвари. – Там стільки проблем! Треба у всьому досконально розібратися самій, зрозуміти, що за чим робити, які матеріали купувати, робочих нормальних знайти. І навіть нормальних потрібно контролювати постійно. Буквально стояти за плечем. Тільки відвернешся, все – так і норовлять щось зробити не так, аби швидше, зробити тяп-ляп, стягнути що-небудь, час потягнути.

Тепер будівництва-ремонти позаду, і мама Наталі всю свою буйну енергію направила на організацію весілля дочки.

– Я думала, все буде в якихось рамках. Але тепер я спостерігаю за розмахом, і просто навіть не знаю, що думати з цього приводу. Мені здається, вона вже нереальну суму грошей витратила на цю справу. І чим далі, тим сумніше. А вчора дзвонить і каже – я хотіла порадитися з вами щодо подарунка молодим. Щоб не вийшло так, що ми подаруємо однакове. Ну, ви ж будете щось від себе дарувати їм на весілля?

Грошей у Варвари зараз, треба сказати, не густо зовсім: у неї ще й донька-старшокласниця і безробітний чоловік, який близько року не може нікуди влаштуватися. Та й у самої останнім часом негаразди зі здоров’ям, заробляти багато не виходить зараз у них.

– Я відклала 5 тисяч гривень на подарунок молодим! – каже Варвара. – І то вже тисячу звідти взяла на термінові потреби, ще не повернула, не знаю, чи встигну до весілля гроші отримати. А мама Наталі мені заявляє – ми машину з чоловіком будемо їм дарувати! Щоб не вийшло так, що ви теж подаруйте машину. Я мало не впала взагалі, яка там машина. З яких коштів? А вона не відстає – мовляв, а у вас які плани щодо подарунка? Ви не хвилюйтеся, мовляв, можете мені сказати, я нікому ні слова!

Сказавши щось типу того, що вони з чоловіком поки щодо подарунка нічого ще не вирішили, Варвара поклала телефон. І тепер навіть не знає, що думати.

– Вирішила, що йти нам на це весілля нема чого! – зітхає Варвара. – Зображати там бідних родичів? Давати привід потім сказати, що батьки нареченої машину презентували, а ми на весілля з’явилися, їли-пили, як не в себе, а подарували три копійки? Запрошені, звичайно, не тільки я, але і чоловік, і наша дочка. Ось думаю тепер, як відмовитися культурно від цього заходу! На недуги якось посилатися не хочу, чесно кажучи. Термінове відрядження? Я зроду в них не їздила, які відрядження у бухгалтера. Хтось з родичав у поганому стані? Так син знає всіх наших родичів, вони в порядку, і добре.

Близька подруга Варвари, з якої вона теж радиться щодо того, яку поважну причину придумати, тільки зітхає:

– Ну, якось не по-людськи це: весілля сина, і раптом ти не прийдеш. Треба, напевно, сходити все-таки. Поклади гроші в конверт, ніхто там уваги особливо не зверне на весіллі, хто скільки дав, я думаю.

Але Варвара зовсім не хоче виглядати блідо на тлі сватів. Напевно свати її влаштують справжнє шоу з цими подарунками, раз дарують автомобіль, треба, щоб всі знали. А коли одні батьки подарують автомобіль, закономірно постане у родичів питання – а що другі?

Варварі дуже сумно, адже грошей у неї немає, в організації весілля вона теж участі не брала, а тут сваха про машину якусь говорить, та в неї з роду стільки грошей немає. Варвара не знає, як правильно вчинити, вона мати, хоче бути на весіллі сина, але знає, що свати скоса дивитимуться, якщо побачать один тоненький конверт.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page