fbpx
Життєві історії
Мені потрібно було знайти в електронній пошті чоловіка один лист, я скористалася пошуком і натрапила на переписку з іншою жінкою. Вони там призначали один одному зустрічі, хоча в той час ми вже були одружені, і у нас вже народився старший син. Я завжди вважала, що зради прощати не можна, але тепер, зіткнувшись з цим, я вже не знаю, як вчинити

Зараз, коли у мене  в родині практично повна ідилія, я думаю про розлучення. Ми з чоловіком в шлюбі вже вісім років, за цей час було по-всякому – як і в житті будь-якої іншої подружньої пари, у нас з чоловіком були і певні труднощі, і непорозуміння, нестача грошей, проблеми з родичами і дітьми. Але все це ми успішно пережили і жодного разу у мене навіть не виникало про розлучення.

У перші роки шлюбу, під час притирання характерів, траплялося таке, що він або я могли піти з дому, голосно грюкнувши дверима. Але вже буквально через день-два ми починали одне за одним сумувати, і приходили миритися. Сказати чесно – на початку наших стосунків мій чоловік був в деяких моментах нестерпним.

У Олександра дуже важкий характер. За перші півтора-два роки з ним, я мало не посивіла через «фокуси», які він мені влаштовував. Однак потім він почав змінюватися на краще, і на даний момент у нас, можна сказати, ідеальний шлюб.

Хоча спочатку його важко було назвати джентльменом або главою сім’ї, зараз він ставиться до мене як до королеви, і намагається виконати кожне моє бажання. Повністю забезпечує, у вільний від роботи час допомагає по дому, і навіть залишається з дітьми, коли мені потрібно кудись піти.

Я вже почала думати, що моє сімейне життя нарешті налагодилося, і сподіватися, що все погане у нас вже позаду, але потім дізналася те, від чого у мене буквально волосся заворушилося: виявляється, 4 роки тому Олександр мене зрадив!

Про це я дізналася випадково. Мені потрібно було знайти в його електронній пошті один лист, і коли я скористалася пошуком, то натрапила на переписку з іншою жінкою. Вони там обмінювалися фотографіями спільного проведення часу і призначали один одному зустрічі, хоча в той час ми вже були одружені, і у нас вже народився старший син.

Я завжди вважала, що зради прощати не можна, тим більше якщо мова йде не про одноденний роман, а про декілька місяців. Але тепер, зіткнувшись з цим, я вже не знаю, як вчинити. З одного боку зараз я навіть дивитися не можу на свого чоловіка, і я не уявляю собі, як можна його пробачити, і забути, що у нього були стосунки з іншою жінкою. А з іншого боку – це все було дуже давно, і зараз у нас практично ідеальна сім’я з двома дітьми, які дуже люблять свого тата.

Я відразу згадала собі, як в свій час моя мама виставила з дому тата через його зраду. Як нам потім було погано, коли він пішов до іншої жінки і в них з’явилися спільні діти. В той час як нам було дуже важко, батько піклувався вже про іншу родину.

Поки не розповідала чоловікові про те, що знайшла його листування. Однак навряд чи зможу довго тримати це в собі. Боюся при першій можливості проговоритися. Не знаю, як вчинити: постаратися пробачити його зраду заради наших дітей чи піти не озираючись?

Фото ілюстративне – gudi1991.

facebook