fbpx
Breaking News
– Нe дaсть твоя мама нам рaзом бути, – зітxаючи, частенько повторювала Настуня. Бухгалтерка Зоя Семенівна була жiнкою вoльовою та вредною – сказала, як вiдрiзала: – Тобі сeлючка, дочка дoярки – нe пaра
Ніна черговий раз гuдлuво змoрщила ніс від лeжачoї мaтері і вискoчила на вyлицю. – Слуxай, давай здaмо її в iнтернат. Скільки вже мyчuтися з нею!– Тату, ну скільки можна це тepпіти? – кpичала до батька. – Ми всi вже засмepділися її cцьoхaми
Через два роки після того злoщaсного дня народження, до Оксани знову зателефонувала Юля і швиденько сказала: – Привіт, я дуже xочу, щоб ти була хpесною для моєї доньки. – Це лише ти у мене така дypепа, що можеш у своєї poзлучниці дитину xрестити, – гoлосила мама
Вервиця до Прeoбрaження Ісуса Христа, оcoблива Молитва яky слiд чuтати — 19 серпня. Бeзмipна cuла цiєї Молитви дoпoмoже кoжнoму у йoго пpoблeмах
Вeсілля ще не почалося – на мoлоду якраз одягали вельoн, як як на подвір’я ступила жiнка, вся в чoрному. Зайшовши до хати, подарувала Галині два персні. – Бачиш, як вийшлo. Не сyдилося. А я xотіла, я блaгала його oдружитися з тобою
Життєві історії
Мені показали, Що буває ПОТІМ, що залишиться, коли ВИ ПІДЕТЕ

Нещодавно я потрапила в квартиру в центрі Києва, яку здали відразу після смepті власниці. Величезна запущена квартира з чорним ходом.

Нові господарі – дуже далекі і, мабуть, дуже жадібні родичі. Вони нічого не винесли, не прибрали, не намагалися зберегти. І жити в такій обстановці було дивно – без дозволу чіпати все, ніби господиня вийшла в хлібний. Джерело

Перший час здавалося, хтось повернеться, побачить мене і скаже голосом завуча: що це ви тут робите? Але немає, ніхто не прийшов.

Біля телевізора моток муліне. Ґудзики в вазі. Чеські різнокольорові келихи, красиві, але колишні в постійній експлуатації – з них явно часто пили вино.

За склом фотографія імпортної дівчинки в мантії і шапочці з пензликом. У коморі акуратно упаковані зимові пальта і чоботи типу боти.

Свіжі календарі у всіх кімнатах – перекидні, відривні, настінні, прямо якась манія. Тут стежили за часом.

Читайте також:  4 істини, які Бoг хоче, щоб ви завжди пам’ятали, коли стикаєтесь з труднощами

На кухні в шафці недопиті вітаміни «Коралового клубу». Тут збиралися жити довго і затишно. Ніяких ліків – ніхто не хвоpів.

Господиня жила одна в трьох кімнатах. У ванній різні шампуні для кошенят. Скрізь сильний котячий дух. Кішки тут були на королівських правах, і, мабуть, їх натовпом виштовхали слідом за тpyною.

І відмінна бібліотека. Не декоративна, коли сторінки склеєні, а книги підібрані за кольором і висотою. А така жива, читана, видно все життя поповнюється бібліотека, для задоволення, без снобізму.

А ще багато-багато книг про дідуся господині квартири. Грубезних-прегрубезних, набагато товстіших за Біблію. На кількох мовах.

Скрізь про його всесвітню комyністичну значущість, його геніальність і подяки народів за його діяння.

І ось я прийшла з вулиці, і якби був камін, я могла б підтримувати вогонь за допомогою цієї макулатури. Тоді від неї була б хоч якась користь.

Що залишилося від цієї людини? Київська квартира, здаючи яку, далекі родичі можуть більше не працювати.

Блін, можна помepти в будь-який момент, і нічого з того, що було тобі дорогим, не буде дорогим вже нікому.

Так, є діти, але і їм не треба нічого мого. У них буде своє. Господи, все, що є в нашому житті матеріального – все це такі дрібниці, такі смішні і незначні речі. Та й самі ми …

Виявилося, що до цих пір у мене була надія на безсмepтя)

А тепер ніколи не буду нічого збирати, облаштовувати і думати про потім. Життя неможливо облаштувати раз і назавжди, його можна тільки продовжувати день за днем.

А збирати – тільки враження, жити тільки зараз – щоб було що згадати, коли вже нічого не буде відбуватися.

Мені показали, що буває ПОТІМ. Нічого. Просто приходять чужі люди, затоптують твої сліди і варять каву в твоїй турці.

Читайте також:  Не кажіть цього ніколи мамі: фрази, які poзбивають їй сеpце

Related Post