fbpx

Мені на душі щось так неспокійно було, що я прийняла рішення на Новорічні свята приїхати додому. Чоловіку я вирішила нічого не говорити, хотіла йому сюрприз зробити. Сюрприз мені і справді вдався, бо з вигляду чоловіка я зрозуміла, що він мене не чекав. А зранку, коли чоловік пішов на роботу, до мене прибігла сусідка і все мені розповіла

У Франції я вже з березня місяця, і так хотіла додому, що словами не передати. Поїхала я туди до рідної сестри, вона там вже 10 років живе.

Двох своїх синочків я взяла з собою, і мама з нами поїхала, а вдома, в нашому будинку, залишився лише чоловік.

Діти в Парижі пішли в школу, хлопцям моїм 12 і 8 років. Живемо ми всі разом в квартирі, яку знімала сестра.

Роботу я швидко знайшла, я майстер манікюру, тому мене взяли на роботу в місцевий салон, і я навіть почала непогано заробляти.

Весь цей час я переживала, як там вдома чоловік без мене справляється.

Він же за 15 років нашого сімейного життя звик до того, що я біля нього бігаю, він навіть з холодильника не вмів взяти уже готову їжу і просто розігріти.

Але завжди, коли ми з ним говорили по відеозв’язку, чоловік мене запевняв, що у нього все добре.

Та мені на душі щось так неспокійно було, що я прийняла рішення на Новорічні свята приїхати додому.

Чоловіку я вирішила нічого не говорити, хотіла йому сюрприз зробити.

Хлопці теж виявили бажання їхати зі мною додому, бо скучили за татом. У них канікули до кінця січня, так що ми усі разом вирішили провести зимові свята в Україні.

Сюрприз мені і справді вдався, бо з вигляду чоловіка я зрозуміла, що він мене не чекав. Проте вдав, що зрадів. Особливо дітям, вони від батька не відходили весь вечір.

Чоловік був чимось стурбований, але я втомлена з дороги, не надала цьому значення.

Озирнувшись по будинку, я відмітила, що всюди і справді було чисто, що було зовсім не схоже на мого чоловіка.

А зранку, коли чоловік пішов на роботу, до мене прибігла сусідка, начебто, на чай. Та по її схвильованому голосу я зразу відчула, що вона мені хоче щось сказати.

Тітка Марина таки не втрималася, і повідомила мені, що мій чоловік, поки мене не було, тут не сумував – до нього приходить молода жінка, одна і та ж сама, вже протягом кількох місяців.

Я ошелешена, не знаю, що думати і що робити. Не хочеться зараз згаряча нарубати дров.

Мама мені радить вже нікуди більше не їхати, а сидіти вдома і пильнувати свого чоловіка.

А я про дітей думаю, хлопці тільки почали звикати до нової школи, їм там подобається, вони не зрозуміють, якщо ми залишимося вдома.

Порадьте, як правильно буде вчинити в моїй ситуації?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page