Коли не стало мого чоловіка, я думала, що життя для мене більше не заграє яскравими фарбами. Адже мені і 40-ка років ще не було, і я залишилася з трьома дітьми: 16 років донечка, і двом синам тоді було 13, 11 років відповідно. Я тоді і подумати не могла, що моє життя ще може так круто змінитися.
Мені було дуже важко, я була у відчаї, але минув рік, і я зустріла свого нинішнього чоловіка, Ярослава. Тепер я йому дуже вдячна і дуже його люблю. Але коли ми зустрілися, я навіть думати нічого не хотіла про щось серйозне. Та й я не могла повірити, що хтось полюбить моїх дітей щиро, тому і не хотіла більше ніяких серйозних стосунків.
Проте, Ярослав був дуже наполегливий. Він сказав, що я йому дуже сподобалася, і що якщо чоловік любить жінку, то він полюбить і її дітей також. Ярослав був у шлюбі, але давно розлучився, і своїх дітей у нього немає.
Ви не повірите, але я піддалася на його вмовляння, вийшла за нього заміж і навіть народила йому, у нас вийшла двійня, ми навіть на таке щастя і не сподівалися. Чоловік мені дуже допомагав, навіть його мама на якийсь час до нас з села приїхала, щоб з дітьми допомагати. І всі разом ми якось дали собі раду.
Не можу сказати, що було дуже важко, бо я відчувала неабияку підтримку з боку свого чоловіка, який старався для нас усіх.
Звичайно, за ці роки, що ми з ним прожили разом (скоро буде 20 років) було всяке, і навіть сварки, але, ніколи не було зрад, ні з його боку, ні з мого, бо ми справді дуже цінували те, що маємо.
Зараз у нас все добре, діти виросли, допомагають і нам батькам, і один одному. Якщо одному погано, збирається вся сім’я, оскільки наша родина має золоте правило — ніколи ніхто нікому в сім’ї не позичає гроші в борг – потрібно, будь ласка, без проблем, але просто так, без всяких позик.
В мене душа радіє, тішуся, що Бог такий добрий до мене і до моєї родини. Діти всі живуть дружно між собою, це зараз дуже велика рідкість. А ми з чоловіком щасливі, що у них все добре. Я інколи думаю, як могло б скластися моє життя, якби я відмовила Ярославу. Думаю, це було б великою помилкою. Так, тоді мені було страшно в 40 років, з трьома дітьми починати щось нове, але зараз я ні про що не шкодую.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
