На вихідних у мами чоловіка Дарини, її свекрухи, був день народження.
Вона вирішила відсвяткувати його на дачі. Дача в свекрухи немаленька, там є грубка, а погода тоді якраз була дуже хороша, не зважаючи на зиму, сонячна, свекруха дуже захотіла посмажити шашлик.
Дарина тоді якраз з сином були на дачі у своєї мами, їхати дуже не хотіла на день народження до мами чоловіка свого, адже то інший край області, але свекруха наполягала, адже у неї був ювілей – 60 років, велика дата, як не крути.
Мама Дарині теж сказала, що відмовляти не гарно, адже мама чоловіка запрошує з усією душею.
Дарина щороку в мами з сином проводить все літо, у них дача хороша дуже: гарний будинок, тепла вода, опалення, пральна і посудомийна машини.
А в свекрухи на дачі нічого немає майже: вода в криниці, криниця глибока, маленька грубка в хаті, їсти варити потрібно на плиті, чого робити жінка зовсім не вміє.
А посуд завжди мама чоловіка миє в тазику, адже інших умов там просто немає.
Дарина дуже цього не любить, не розуміє, як можна мити тарілки, більш того, гору тарілок, в помиях, свекруха це добре знає, тому намагається це робити сама.
Дарина з чоловіком таки поїхали з синочком до мами на день народження, по-іншому вчинити вона не могла.
Дача там старенька, похилений невеличкий будинок, свекруха продукти привезла з міста, салати тез робила вдома, заправила лише на дачі. З собою замаринувала лише шашлик, дуже хотіла його зготувати на свіжому повітрі, щоб свіженьким ще подавати.
Дарина все не могла зрозуміти, чому день народження не відсвяткувати у місці, в квартирі свекрухи, якщо тут на дачі навіть туалет старий.
Столи старі якісь занесли в сіни, людей прийшло чоловік 20. Брудного посуду, звісно, назбиралася ціла величезна гора.
Гості ще сиділи за столом, вечеряли, їли свіженький шашлик свекруха підвелася і звернулася до Дарини відразу:
– Доню, біжи помий посуд, прошу тебе, його вже так багато зібралося, сама ж чудово бачиш. Я там чайник он поставила, тазик візьми та виполощи гарненько.
Дарина дуже здивувалася, що мати саме її попросила це зробити, ще й перед всіма, хоча б запитала в стороні тихенько, чи може вона зробити це. А то, виходить, що вона просто приказала їй при людях.
Дарина відразу сказала, що мити нічого не буде. В тазику мити посуд не зручно, та й не має бажання вона робити це.
Свекруха відразу тоді сказала, що вона все зробить сама і стала збирати зі столу брудні тарілки.
Було видно, що мати, навіть виду не подала, що образилася на слова невістки, вона мовчки встала і взялася за роботу.
Усі гості підвелися відразу ж, стали їй допомагати, носили посуд, мили та витирали все.
Галина повернулася додому, наче забулося все, але свекруха й досі не хоче з нею розмовляти, усім розповідає, що дружина сина все свято їй зіпсувала і тепер вона не буде кликати її навіть на Різдво?
Але хіба невістка була зобов’язана це робити?
Фото ілюстративне.
