Я вийшла заміж за чоловіка, який вже був одружений один раз ще до того, як зі мною зустрівся. Потім він розлучився.
У першому шлюбі в Євгена було двоє дітей: син і дочка. Ще з початку наших відносин Євген сказав, що причина розлучення його з дружиною була теща з тестем. Вони завжди лізли не в свою справу, колишня дружина їх слухалася, вона дуже поважала своїх батьків, а його так не влаштовувало, такий сімейний порядок зовсім не подобався Євгенові.
Коли синові Євгена було 4 роки, а доньці лише рік виповнився, сталося в їх сім’ї велика суперечка: тесть вирішив, що зятю за «великими грошима» треба їхати на заробітки за кордон, але чоловік не хотів – його власна робота влаштовувала.
Дружина відразу теж взялася за вмовляння – мовляв, послухай тата, їдь! Він поїхав, а коли повернувся, то дізнався за чутками, що теща з тестем намагалися знайти його дружині нового чоловіка, якогось бізнесмена, хоча нічого не вийшло у них, але це ж не діло. Тут все змішалося – і ревнощі, і негарний вчинок батьків дружини, і багато всього іншого, що накопилося за всі ці роки. Євген розлучився з важким каменем на душі: дітей він любив, та й дружину, можна сказати, теж. Ось така історія.
Після розлучення друг мого майбутнього чоловіка покликав його до нашого міста, мовляв – влаштую на роботу, будеш зі мною на одній фірмі працювати, я всі документи тобі зроблю. Тільки той виявився несерйозною людиною, обіцянки не виконав. Став чоловік працювати на невеликій фірмі, де мій дядько був начальником, там ми з ним і познайомилися, стали зустрічатися, одружилися, у мене своя квартира, немає проблем з житлом у нас зараз зовсім.
Я розумію, що життя у всіх різне і у житті всяке буває, тому зовсім не мала нічого проти виплати аліментів, адже знала, на що йшла, сама розуміла, що в Євгена двоє дітей. Мені тоді вже було майже тридцять років, ну якого принца ще чекати?
Євген часто спілкувався з дітьми по відеозв’язку, але завжди це робив так, щоб мене поруч не було, типу щоб мої почуття не зачіпати, бо розумів, що мені це не дуже приємно. Ну добре, нехай так, хоча мені було цікаво подивитися на малюків, рідних дітей мого чоловіка. Сам він до них не їздив, не хотів бачитися батьками колишньої дружини, він був дуже ображений на них, хоча з дружиною у нього були нормальні відносини.
Та згодом я народила сина, ми поринули в батьківські турботи, життя пішло своєю чергою. Вже не знаю, про що там домовився чоловік з колишньою сім’єю, але він мене дуже здивував новиною: його колишня дружина з дітьми приїжджає до нашого міста, просто так, на час короткої відпустки, на цілий тиждень. У їх сина чи канікули, то чи дистанційне навчання зараз, загалом, не важливо, а доньці 5 років.
Чесно кажучи, мені стало відразу неприємно, навіть ревнощі прокинулася. Гаразд діти, а ця жінка тут навіщо потрібна? Але чоловік відразу став стояти на своєму, навіть слухати мене не хотів зовсім, мовляв, він уже все вирішив: зняв на 10 днів їм квартиру в хорошому районі нашого міста, їм цікаво буде погуляти, місто подивитися. Ну добре, я погодилася з чоловіком, адже вибору у мене особливого не було, нехай буде, як він сказав, хоча прикро стало – він платить аліменти, а ще й за наш рахунок квартиру зняв. Нехай би тесть з тещею дали своїм онукам. Я все розумію, звичайно, але у мене є й своя дитина.
Але і це не найголовніше. Заради цієї події чоловік теж взяв тижневу відпустку і ще й вихідні! Це для мене було справжнім подивом, заради нашого сина не брав, коли мені було складно і я занедужала, а тут запросто. І ось як проходять тепер його дні: вранці він рано встає, навіть не чекає, коли я йому сніданок зроблю, біжить у ванну, красиво одягається і тут же миттєво біжить до своєї колишньої сім’ї. Каже: «А коли я ще зможу дітей своїх ось так побачити?». Цілий день йому майже не додзвонитися, або відповідає на мій дзвінок дуже коротко. Знову ж: за свої відпускні він водить всіх в кафе поїсти, на різні розваги. Він мене особливо нікуди не водив, коли за мною доглядав. Мені дуже прикро і неприємно, вже майже тиждень туди носиться, про нашого сина забувся зовсім. Приїжджає вже коли на вулиці зовсім темно! Хіба це нормально? Ми ж його сім’я.
Моя подруга мені дзвонить, каже: «Ти що, взагалі не розумієш, що відбувається зараз? Колишня дружина Євгена майже веде твого чоловіка у тебе ж з-під носа, а ти просто сидиш і чекаєш? Вона явно не дарма сюди приїхала, тому що бізнесмена собі не знайшла, так ось вирішила повернути те, що було!».
Мені якось не хочеться в це вірити. Але вже почала сумніватися в Євгенові: я попросила чоловіка привести його дітей до нас додому, але він категорично відмовився, мовляв – ти що, у нас же нормальна сім’я, щоб все перемішувати, діти завжди з мамою, чого їх сюди вести? Мені все це не подобається! Але як мені поводитися в подібній ситуації? Не знаю, може ця жінка дійсно приїхала забрати назад мого чоловіка? Або просто перечекати цей непростий період в моєму житті – поспілкується з дітьми і все стане на свої місця.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – te.20minut.
