fbpx
Життєві історії
Мені 60 років, я доглядаю свого 85-річного батька і, відповідно, вся спадщина має бути мені. А кілька днів тому я дізналася новину про те, що у мого батька є ще одна дитина. Тато дав мені її адресу і наполягає, щоб я розшукала свою сестру, а я не знаю, як буде краще в цій ситуації

Мені 60 років, я доглядаю свого 85-річного батька. У мене є ще молодший брат, але він давно переїхав жити закордон, так що вдома залишилася тільки я.

Тато дуже через це переживає, просить мене розшукати сестру.

Все життя я була впевнена, що нас з братом двоє, але нещодавно я дізналася, що у нас є ще рідна сестра, правда, лише по батькові, і тепер я не знаю, що робити з цією інформацією.

Нашої мами не стало рік тому, поки вони були собі двоє, було легше, а зараз я прибігаю до батька в сьомій годині ранку, бо прокидається він дуже швидко, допомагаю йому одягнутися, роблю сніданок. А потім обід, а потім вечерю.

Батько почувається не дуже добре, я не раз йому пропонувала перебратися до нас, ми з чоловіком хоч і маємо троє дітей, але всі вони давно живуть окремо.

Але йти з своєї хати батько категорично не хоче, от мені і доводиться туди-сюди бігати, добре, що хоч я живу недалеко.

А кілька днів тому я дізналася новину про те, що у мого батька є ще одна дитина. Він зізнався мені, що у нього є дочка, звати Ольга, їй приблизно 50 років і мешкає вона в сусідній області.

І раптом я пригадала, як одного разу в дитинстві я почула розмову батьків. Вони говорили про дитину, яка народилася, мама тоді плакала, влаштувала сцену батькові сцену, але я так нічого і не зрозуміла, а згодом і зовсім забула про цю розмову.

Отже, все життя мама знала про те, що у тата є дочка, але вони вирішили зберегти сім’ю і ніколи в нашому домі жодного слова про це не говорилося.

А тепер батько розповів мені правду, бо хоче побачитися з дочкою. У нього на днях має бути ювілей, і він хотів би помиритися з своєю дитиною.

Тато дуже через це переживає, просить мене розшукати сестру. Для цього мені треба поїхати в те село, де вона колись жила з своєю матір’ю, і спробувати знайти її і все пояснити.

Батько плакав, коли мені все це розповідав. Видно, що йому дуже шкода, що все так сталося, і що він кається. Він визнає, що завинив і перед мамою, і перед нами з братом, і перед Ольгою, якій довелося все життя рости без батька.

Отже, тепер я маю знайти цю жінку і попросити приїхати до нас. Така воля батька.

Я збентежена, не знаю, що робити. Я не знаю цієї людини, хоч по суті вона і є моєю сестрою.

А якщо вона все життя тримає на нас образу і не захоче навіть мене слухати?

Або якщо вона не дуже хороша людина, і почувши про батька, захоче претендувати на спадщину, як компенсацію за втрачений час.

Батько наполягає, а я не знаю, як буде краще в цій ситуації.

Хочеться почути від людей якусь добру пораду.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page