Чогось ніколи не думала, що потраплю в таку непросту ситуацію, адже завжди чула лише в розповідях своїх подруг та знайомих. Якщо говорити коротко, то моє життя останнім часом перетворилася в щось незрозуміле. Дивно, що все сталося відразу після того як мені виповнилося 53 роки.
Діти вже великі і приділяти їм час не потрібно. Почуття до чоловіка пропали і живемо з ним просто як сусіди.
Однак в один день я зустріла своє шкільне кохання. Зазвичай люди в моєму віці рідко відчувають таке до незнайомців або старих знайомих, але мої щирі почуття повернулися до мене, як в молодості.
Ми почали з ним спілкуватися і згодом ми прийшли до того, що у Михайла точно така ж ситуація, як у мене. Ми нібито були як дві рідні душі, які розпрощалися на деякий час. Я відразу зрозуміла, що якщо в школі у нас нічого не вийшло, то саме зараз є реальний шанс змінити своє життя на краще. Причому мені було важко прийняти ці думки, адже у мене були діти і чоловік, проте в душі я їх усі залишила десь далеко. Мені було вже все одно на те, чим я жила всі ці роки. Мене не цікавило ні мій чоловік, ні мої діти. Мені дійсно було все одно що вони подумають.
Зараз я розумію, що у нас з ним все серйозно і я навіть готова розлучитися. Правда я чітко розумію, що діти мене не зрозуміють, так само як і чоловік. Більш того, мене не зрозуміють мої рідні та близькі. І я мала б зважати на те, що вже скажуть люди про мене, що я вирішила заміж в моєму віці.
Проте всередині душі я розумію, що мені все одно.
Я також розумію, що мене навряд чи зрозуміють діти. Не знаю що і кого вони будуть бачити в мені, коли дізнаються про мій вчинок, але знову ж таки, це ж моє життя, а не їх. Чому я повинна звітувати перед дорослими людьми?
Я не знаю, чи я правильно зроблю, якщо в своєму віці піду від сім’ї до іншої людини.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.