З чоловіком у шлюбі я прожила 25 років, у нас є троє спільних дітей.
У нас була звичайна сім’я, я планувала саме з цією людиною провести все життя, але зараз мій світ перевернувся, і я навіть подумую про те, щоб піти від чоловіка.
Мені 45 років, два роки тому в моєму житті з’явився мій колишній знайомий, і відтоді в мене в душі немає спокою.
З Ігорем ми знайомі ще з університетських часів, у нас навіть була симпатія один до одного. Але я вийшла заміж за свого чоловіка, Ігор одружився теж, і відтоді наші дороги розійшлися.
Я навіть не уявляла де він і як у нього склалося життя, бо своїх турбот було повно.
Тепер вже трохи легше, бо дві мої дочки вже зовсім дорослі – старшій 24 роки, середній 22. Вони вже живуть окремо.
З нами зараз залишився лише молодший 12-річний син.
Мій чоловік – чудовий батько для наших дітей, вони його дуже люблять.
І для мене він всі ці роки був гарним чоловіком. Але його місяцями не було вдома, бо він постійно їздив за кордон на заробітки.
Мені моє життя подобалося, хоч воно часто і здавалося мені одноманітним і нецікавим.
Але якось на вулиці я випадково зустріла Ігоря. Ми просто стали поговорити, але та зустріч змінила все наше життя.
Він запропонував зустрітися знову, і я погодилася. І так було майже щодня – я шукала будь-яку зайву хвилинку, щоб зустрітися з ним.
Я розуміла, що я закохуюся, і що нам треба припинити ці зустрічі, але не могла нічого з собою зробити.
Ігор теж мав почуття до мене, каже, що це у нього вже не минає багато років.
З дружиною він розлучився ще 12 років тому, відтоді живе сам.
Ігор зараз пропонує мені йти від чоловіка і виходити заміж за нього. Квартира у нього своя є, він готовий мене прийняти разом з сином.
Я його теж люблю, і дуже хотіла б бути з ним разом, але я не можу просто так залишити свого чоловіка, хоч і не люблю його більше.
Що я йому скажу? І як я поясню свій вчинок дорослим донькам?
Цікава ваша думка! Як ви вважаєте, чи варто в 45 років так кардинально міняти своє життя? Чи варте воно того?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.