Я народилася і виросла в місті, а тепер мені випала нагода переїхати жити в село, і я не знаю, чи варто мені на це погоджуватися.
Мені 38 років, я неодружена. Нещодавно один чоловік зробив мені пропозицію, але якщо я її прийму, то буду змушена погодитися на переїзд.
Одруженою я ніколи не була, але у мене є 20-річна донька, яку я народила у 18 років. Її батько зник з нашого життя як тільки дізнався про те, що у нас буде дитина.
Тоді мене виручили батьки, які самі були в такому віці, в якому я зараз, тобто, доволі молоді. Дитину практично вони самі виростили, а мені дали шанс вивчитися і здобути професію, щоб заробляти собі і дитині на хліб.
Зараз я живу з дочкою у нашій двокімнатній квартирі, заробляю непогано, так що можна сказати, що життя нарешті налагодилося.
З Іваном я познайомилася на роботі, він фермер, приїжджав до нас на фірму, робив велике замовлення.
Ми познайомилися, стали спілкуватися, а потім і зустрічатися.
Іван – вдівець, три роки тому не стало його дружини. У нього є 5-річна донечка, яку він тепер виховує сам.
Сам він непогано господарює, має велику ферму, багато працює, але зате і має гроші.
Іван хоче створити зі мною сім’ю, але у нього є умова – я маю переїхати в село.
Рішення не просте, і я не знаю, як правильно поступити.
Є багато питань – чи зможу я прижитися в селі? Чи зможу стати доброю мамою для дитини Івана?
Це ж дуже велика відповідальність, адже дівчинка ще зовсім маленька.
А з іншої сторони – Іван дуже хороший чоловік, і якщо я втрачу свій шанс, то не знаю, чи ще раз мені випаде нагода влаштувати своє особисте життя з достойною людиною.
Дочка моя вже доросла, і вона зовсім не проти, щоб я виходила заміж. В такому випадку наша квартира дістанеться їй.
Та у мене є сумніви, чи справлюся я?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.