fbpx
Життєві історії
Мені 37 років, я неодружена, дітей не маю, взяла квартиру в кредит. Звернулася б до батька, але не можу, бо завдяки матері, ми тепер чужі люди. Якби мама не вчинила так необачно, все зараз було б по-іншому

У моєї молодшої сестри по батькові, Кароліни, все в шоколаді, життя склалося на всі сто, не те, що у мене. Їй всього двадцять сім років, у неї вже повний комплект – квартира, машина, робота, і все від тата. Найприкріше, це те, що на її місці повинна бути я. І я вважаю, що в усьому винна моя мама.

Тому з мамою не спілкуюся багато років. Якби вона в свій час зберегла сім’ю з батьком, все було б по-іншому. Справа в тому, що будучи вже заміжньою і маючи дитину, мама випадково зустріла свою першу любов і не встояла. Мій батько про все дізнався, зради не пробачив, зібрав речі і пішов. «Перше кохання», побачивши таку справу, теж буквально відразу ж зник.

Мама не подумала ні про кого – ні про чоловіка, ні про мене. У неї була сім’я! І вона її сама зруйнувала. Мама залишилася одна, жили ми на аліменти батька, який довгі роки скромно працював на заводі, а після розлучення раптом, несподівано для всіх, зайнявся бізнесом і пішов в гору.

Колишню дружину батько так і не пробачив, спілкуватися з нею відмовлявся навідріз. Спілкування зі мною теж поступово зійшло нанівець, хоча гроші батько справно платив.

Батько не зменшив виплати навіть тоді, коли через кілька років одружився вдруге, і в другому шлюбі у нього народилася дочка Кароліна. Але при цьому у Кароліни з самого народження було все, що тільки можна собі уявити. Поїздки, наряди, свій комп’ютер і навіть мобільний телефон – в ті часи це було дуже круто.

Кароліна навчалася в кращій гімназії, куди її возив щоранку водій на іномарці, займалася тенісом і англійською, жила в будинку з дімробітницею.

А ми з мамою жили в цей час дуже скромно. На їжу вистачало, на одяг з ринку більш-менш теж, дах над головою був, але не більше. Про поїздки і мови не було. Я море в перший раз побачила в тридцять років. А у сестра моя з самого дитинства де тільки не була!

Знаю, що заздрити негарно, але розумію, що якби не витівка мами, я б жила таким же життям як моя сестра по батькові. А так у мене було скромне дитинство. Та й зараз я живу скромно – взяла в кредит невелику квартиру в новобудові на околиці, от у всьому собі і відмовляю, сплачуючи щомісячні платежі.

Мені 37 років, я неодружена, дітей не маю. Звернулася б до батька, але як звернутися, завдяки матері, ми тепер чужі люди. Якби мама не вчинила так необачно, все зараз було б по-іншому.

Мама робила спроби поговорити зі мною, пояснити, що в житті не завжди все так просто, як здається, але факт залишається фактом – через власну примху не зберегла сім’ю, і не змогла дати мені фінансову стабільність ні в дитинстві, ні зараз.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page