В першому шлюбі у мене народилася донька, а коли їй було 8 років, ми з чоловіком розлучилися. У 16 років дочка стала жити з моїми батьками: їх квартира знаходиться близько коледжу дочки, там жити зручніше, до мене вона тільки на вихідні приїжджає. Я багато років жила сама.
А два роки тому я познайомилася з Петром. Чоловік на два роки молодший за мене, живе в нашому місті, розлучений, їздить за кордон на заробітки.
Зав’язалося спілкування. Він розповідав, що шість років тому пішов від дружини-зрадниці. Платить своїм дітям 50% з кишені, неофіційно.
Запитала у нього: а на якій вулиці в нашому місті живе його колишня дружина, він махнув рукою, сказав, що це не важливо, і я якось не стала вдаватися в подробиці. Мене більше здивував той факт, що у нього телефон старої марки, з кнопками, я ще здивувалася: невже на смартфон грошей не вистачає, але він відповів, що терпіти не може сучасну техніку.
Так як він залишив дружині квартиру (як він сказав), і жив в гуртожитку, я запросила його жити до себе. Він сказав, що буде продовжувати їздити на заробітки: крім аліментів, він працює на знос заради хворої сестри, яка з мамою живе десь в селі. Так що він дійсно небагатий – відсилає гроші доньці, мамі, сестрі.
Я його дуже пошкодувала, і коли він приїжджав, я не брала у нього грошей і без проблем могла його утримувати на свою зарплату, а потім знову вірно чекати. Нічого дивного я за ним не помічала, крім того, що він виймає іноді з телефону другу сім-карту, нібито для того, щоб його з роботи не турбували. Так ми і жили майже два роки. Іноді він бігав по якихось своїх справах – мовляв, шукає ще й тут приробіток, але поки все марно.
Одного разу я сиділа в соцмережі і побачила, що якась незнайома мені жінка відмітила на фото мого чоловіка. Виявляється, він в Польщі не працює, а живе там! Причому повноцінно – з сім’єю, і фото зовсім свіжі: ось він удома, сидить з дружиною (до речі, в сорочці, яку я йому подарувала), ось вся сім’я, ось його діти, ось його друзі – компанія з шашликами.
Я йому відразу зателефонувала, і коли я сказала, що все знаю, він кинув слухавку. А потім я зустріла його друга, з яким він мене якось познайомив. Він мені зізнався, що Петро насправді одружений, а не розлучений, і живе він останні кілька років в Польщі, ніякої сестри у нього немає, а до нашого міста приїжджає, бо у нього є тут маленький бізнес на двох з його товаришем, тому він його іноді контролює, замінюючи одного. Що за бізнес – сусід навідріз відмовився мені говорити, сказав, що сам не в курсі.
Я була ошелешена почутим. Мені не шкода грошей, витрачених на нього, мені просто образливо, що зі мною так повелися.
Фото ілюстративне – fazarosta.
