Ніколи б не подумала, що маючи двох своїх рідних дітей, я запишу свою квартиру на колишню невістку. Але, як то кажуть, ніколи не загадуй наперед.
Ми з чоловіком жили звичайним життям: обоє працювали на заводі, мали свою двокімнатну квартиру, яку в свій час від заводу і отримали, ростили двох дітей.
У нас старший син – Сергій, і молодша донька – Оленка, різниця між дітьми майже 8 років.
Першим одружився Сергій. Привести дружину до нас він не міг, бо не було місця. Донька на той час вже була підліток, тому їй була потрібна окрема кімната.
То ж син пішов разом з дружиною на знімне житло. Вони обоє працювали, то ж платити за оренду їм було не так вже й складно.
Марина, невістка моя, мені дуже подобалася. Вона і красуня, і господиня хороша, і характер має дуже лагідний. Я вважала, що моєму синові з нею неабияк пощастило.
Тому я була ошелешена, коли почула, що Сергій завів собі роман на стороні. Я просто не могла повірити в це.
Але син сам все підтвердив, пояснив, що почуття до Марини у нього згасли, і він не хоче заводити її в роки, мовляв, поки ще молода, вона зможе знайти собі когось іншого.
Я не підтримала сина, але і зупинити його не змогла. Сергію було на момент розлучення 35 років, він сам добре розумів, що він робить.
Марина важко переживала розлучення, адже залишилася вона зовсім сама.
У них з Сергієм діток не було, а нова пасія сина вже чекала від нього дитину, тому він і хотів так швидко розлучитися – щоб дитина у шлюбі народилася.
Нову невістку я не прийняла, навіть те, що вона подарувала мені внука, не змінило мого рішення – я не хотіла її бачити в своєму домі.
А з Мариною ми підтримували стосунки – вітали одна одну із святами, спілкувалися по телефону, ходили одна до одної в гості.
Через рік після одруження син з своєю дружиною і дитиною переїхали в Канаду, і вирішили, що своє майбутнє вони будуватимуть там.
Згодом вони забрали до себе і мою доньку Оленку з чоловіком. Вона мені обіцяла, що їде ненадовго, просто хоче подивитися – що і як там.
Але по приїзду у неї змінився і настрій, і плани. Донька там осіла, вже двох дітей в Канаді народила, то ж я сумніваюся, що вона найближчим часом повернеться.
Отак, маючи двох дітей, я залишилася сама. Чоловіка мого не стало рік тому. Провести батька в останню путь діти не приїхали.
Перед тим він кілька місяців хворів, і навіть лежав в лікарні, але діти обмежилися лише тим, що передали мені по 100 канадських доларів.
А варила бульйони і ходила в лікарню до чоловіка моя невістка Марина. В палаті всі думали, що це рідна донька батька так обходжує.
Заміж Марина так і не вийшла. Вона досі одна, дітей не має.
Я сама їй запропонувала, що перепишу на неї квартиру – зроблю дарчу, бо сподіваюся, що саме вона мене догляне у випадку чого.
Бачу, що моє рішення ні сину, ні доньці не сподобалося, але я вважаю, що роблю все правильно.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
