fbpx
Breaking News
Молитви до ікони Пресвятої Богоpoдиці «Знамення», які читaють 10 грудня і просять здopoв’я для дітей та рідних людей. Сaме цьoго дня вона дарує зцiлeння від багатьох хвopoб
Пройшов тиждень відрядження. Ольга часто зустрічала свого нового знайомого на вулиці. Він чемно кланявся. Одного разу побачила його в парку. Наважилася запросити до себе в гості. Та так і не змогла зробити так, як просила мама. Від’їжджаючи додому, вже майже втpатила надію, та Володимир знайшов її
10 грудня — велике свято, день ікони Пресвятої Богоpoдиці «Знамення». Що потpiбно зрoбuти в цeй день та чому в жoднoму вuпaдку не мoжна запрошувати гостей
Щоб 2020 рік був багатим, приносив гроші і лише збільшував фінанси, вaм вapто зрoбuти пару простих речей, які зрoблять вас щacливими та принесуть достаток на весь рік
В телефоні нареченого Таня побачила переписку з подругою, від якої вона не очікувала такої пiдлості. Весілля було скaсовано. Таня вийшла заміж аж через 1,5 року, за симпатичного іноземця. Щаслива в шлюбі і рада тому, що подруга показала їй ким насправді був її наречений
Життєві історії
Маючи 3-х дітей, я аж ніяк очікувала втратити чоловіка, але ще більше не очікувала знайти любов знову. В житті буває все

У житті буває все, і моя історія тому підтвердження. У 44 роки я аж ніяк не очікувала втратити чоловіка. Але ще більше я не очікувала знайти любов знову.

З чоловіком Євгеном ми були у відносинах з 1992 року, а одружилися лише в 1996 році. Познайомилися в компанії друзів, як це часто буває. Милий хлопець мені сподобався. Через два тижні зрозуміла, що потрібен тільки він і ніхто інший. Джерело

Разом ми прожили найкращі роки життя. Було все: і зводили кінці з кінцями, намагаючись заробити, і кожні вихідні виходили в ресторани. Він більше, ніж моя половина, більше, ніж частина мене.

Через рік після заміжжя наpодилася перша дочка, потім ще син і маленька. У ті роки чоловік процвітав на роботі і я вирішила стати домогосподаркою. Так більше приділяла часу вихованню дітей і завжди була поруч з чоловіком.

Одного разу мені повідомили, що у Євгена на роботі стався сеpцевий нaпад. Це було в 2012 році. В ту мить життя немов зупинилася. У лікарню вже поспішати було безглуздо. Він занадто швидко пiшов з життя.

Бiль і рoзпач огорнули мою душу і скували тiло. Спасибі моїй старшій сестрі, яка допомагала з дітьми в той важкий час. Я ж втратила усіляку мету в житті.

Читайте також: Маріє, у мене до тебе справа. Постарайся спочатку вислухати, а потім кричати. Мама переїжджає жити до нас, бо брат вигнав її з дому

За перші чотири місяці я бачила лише близько десяти разів своїх дітей. Молодша сестра і моя подруга допомогли трохи повернутися до звичайного життя. Вони жили кілька днів зі мною, поки я не почала сама ходити в групу підтримки зі схожою життєвою ситуацією. Там я розкрила душу, вимовляючи про бiль в душі.

Щоб впорається з важкими емоціями і подолати цю бiль, я вирішила максимально позбавитися від всього, що могло нагадувати Женю. Змінила частково меблі, зробила косметичний ремонт, позбулася речей. Але полегшення не відчула.

Багато родичів в цей період вважали, я хочу викреслити його з пам’яті. Можливо навіть і так. Мені треба було повертатися до життя. Усвідомлення того, що відбувається важко приходило до мене.

Одного разу в торговому центрі, роблячи покупки, у мене випадково впав телефон. Його підняв чоловік і простягнув мені, злегка посміхнувшись. Так я познайомилася з Віктором.

Віктор запросив мене на чашечку кави в місцеве кафе. Чомусь з легкістю на душі погодилася. Вечір ми провели разом за розповідями про своє життя.

Виявилося, що він так само втратив свою дружину, але набагато раніше. Бiль вщух і він просто продовжував жити заради їхніх спільних дітей, а незабаром і онуків.

Так зав’язався наш маленький роман. Якщо можна так назвати ці відносини в той час. Я знову відчула себе жінкою, поступово повертався смак до життя.

Боялася зізнатися своїм сестрам і дітям, чому у мене блищали очі, хотілося знову красиво одягатися і смачно готувати. Хотілося жити, просто жити.

Через рік я зважилася представити своїй сім’ї Віктора. На мій подив, вони були раді нашим відносинам, адже я жила і раділа кожному дню. Все частіше ми проводили разом вихідні і відпочинок. А незабаром Віктор запропонував переїхати до нього.

Так почався новий етап життя. Про своє перше кохання, звичайно, я пам’ятала. Євген назавжди залишиться в моєму серці. Він подарував мені трьох прекрасних дітей, які завжди поруч.

Але тільки Віктор зміг витягнути мене з нескінченного смутку. За що дуже вдячна.

Related Post