fbpx
Життєві історії
– Марино, можеш скинути мені на карточку тисячу гривень? – подзвонила мені зранку сестра. – Я зовсім з грошей вийшла, у гаманці залишилися одні копійки. А подруга на день народження кличе, треба привітати. Це не перший раз сестра просить позичити їй грошей, інколи вона забуває їх віддати, інколи повертає борг. Але не в цьому справа. Мене дратує те, що доросла людина зовсім не думає про майбутнє, а живе сьогоднішнім днем

Ми з сестрою завжди були різні, особливо у відношенні до грошей. Ще в дитинстві усі подаровані мені гроші на день народження, я ретельно вміла берегти, так, що іноді і маму могла виручити, коли їй не вистачало до зарплати. Надія ж, моя сестра, витрачала все до копійки відразу на наступний день. При чому, витрачала вона свої гроші здебільшого на непотрібні дрібниці.

Ми виросли, але наше відношення до грошей не змінилося. Завдяки своєму вмінню накопичувати я в свої 35 років живу у власній квартирі, а моя сестра з двома дітьми і далі живе в маминій квартирі, при цьому нераціонально використовуючи ті кошти, якими володіє.

– Марино, можеш скинути мені на карточку тисячу гривень? – подзвонила мені зранку Надія. – Я зовсім з грошей вийшла, а зарплату повинні дати на початку тижня, чекаю не дочекаюся! Грошей немає зовсім. У гаманці залишилися одні копійки. А подруга на день народження кличе, треба привітати.

Це не перший раз сестра просить позичити їй грошей, інколи вона забуває їх віддати, інколи повертає борг. Але не в цьому справа. Мене дратує те, що доросла людина зовсім не думає про майбутнє, а живе сьогоднішнім днем. Я запитала її, чи вистачає їм продуктів, а сестра спокійно відповіла:

– Нічого, протримаємося! У мене там крупи якісь є, кілька яєць, борошно, молока трохи, картопля, капуста. До понеділка протримаємося, потім діти в школу підуть, там поїдять, за обіди я заплатила. А там і зарплата!

– Слухай, якось необачно ти все витратила дочиста. Не можна так! А якщо не дадуть грошей в понеділок-вівторок, що робити будеш? Пів капусти і кілька яєць на сім’ю з чотирьох осіб на кілька днів – це якось мало.

– Чому це раптом не дадуть? Зараз не дев’яності роки, платять вчасно!

– Все-таки на такий випадок треба, напевно, мати якісь запаси. Мало що?

– Ой, знаєш, я накопичення принципово не роблю, і запасів великих в будинку теж не тримаю. На все життя не накопичити все одно, і від за все не застрахуєшся! Накопичення в розмірі двох-трьох місячних зарплат в разі чого нікого не врятують все одно, а більше з такою юрбою мені не відкласти!

Жити треба тут і зараз, гроші витрачати із задоволенням, тоді вони і приходити будуть легко і просто. І «чорного дня» чекати не можна, тим більше, збирати на нього. Тоді він і не настане!

Якось багато останнім часом стало ось таких, принципово не роблять накопичення, ви помітили? Я не розумію, як так можна жити?

Ну так, можна списати на те, що грошей мало у людей, життя важке. Але пенсіонери ж якось збирають?

Фото ілюстративне – 24gadget.

You cannot copy content of this page