Марина з Іваном мають двох синів: Гната та Макара. Ті вже дорослі, мають свої сім’ї.
Старший Гнат вже давно живе за кордоном, має там сім’ю і двоє дітей. До батьків приїжджає дуже рідко, а останній рік, коли з-за кордону добиратися не просто, то взагалі батьків не провідував.
Але й до того багато років приїжджав, як гість. Батьки раділи йому дуже, дітям дарували тисячі гривень, синові теж сунули конверта. Той звичайно, не дуже хотів брати, мовляв, що це для нього не гроші, він живе не бідно, але спокійно клав конверта до кишені, не дивлячись на те, що там лежала мамина пенсія за пів року.
Гостювали вони десь тиждень, батьки готували поросятко, але ні син, ні невістка жодного разу за цей час ні в хлів не заглянули, ні на город не вийшли.
А Макар живе на сусідній вулиці. За гостя батькам він ніколи не був, бо щодня приходив допомагати поратися по господарству, батьки вже й перестали помічати ту турботу. Ніколи ні синові, ні невістці нічого не куплять, лише інколи їх дітям жменю цукерок дадуть.
Марина усім Гнатом своїм вихвалялася, що син у неї такий розумний, такий молодець, за кордоном гарно влаштувався, гроші добрі заробляє.
Батьки вже й заповіт склали на двох, щоб ніхто не образився, усім догодити, не дивлячись на те, що гроші лише старшому синові постійно відкладали, він живе там в Америці, там ціни високі, грошей багато треба, а Макарові в селі живеться легше, в нього й машини навіть немає, на бензин не потрібно витрачатися.
А якось Макар занедужав, день не йде до батьків, тиждень, другий. Мати вже й сердитися почала, батько бурчить.
Тоді вперше за довгий час Марина сама переступила поріг невістчиної хати. Вже повчати сина хотіла, що батькам нічим не допомагає.
зайшла, а він тихенько лежить в своїй кімнаті, дружина на роботі, діти в школі, нікому й водички подати. Дружина обід зготувала, а чайку гарячого ще й попити б, та сам не може зробити, чекає поки джітки прийдуть допоможуть.
Як марина те все побачила, почула всю правду від сина, дуже прикро їй стало. Вона з порожніми руками прийшла до сина докоряти, що не допомагає матері, а сама чим допомогла йому, адже її турботливий син нічого доброго від неї за багато років не бачив, навіть зараз живе в будинку дружини.
марина стала клопотати біля свого сина, просиділа в невістки до ночі. А на ранок вони вирішили, що хату залишать Макару, бо крім нього їм й води на старості років буде нікому подати. І вранці побігли вдвох у селищну раду.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – domik.
