fbpx
Життєві історії
Марина пішла в декрет і отримала декретні. Я планував за ці гроші зробити ремонт в спальні, переробивши її під дитячу кімнату. Але дружина купила собі за них шубу, не порадившись зі мною. Я був ошелешений таким вчинком дружини. Просив її здати шубу назад, але вона не погодилася

З Мариною я познайомився два роки тому на весіллі у друзів. Дівчина відразу привернула мою увагу своєю яскравою зовнішністю. Марина і справді була красунею. Я запросив її на танець і відтоді у нас все і закрутилося.

Ми почали зустрічатися не зважаючи на велику різницю у віці. Мені тоді було 30 років, Марині – 22. Я був щасливий і через пів року зробив дівчині пропозицію. Марина погодилася, я думав, що тепер розпочнеться моє щасливе життя, але насправді все почало відбуватися трохи не так.

Перші непорозуміння у нас виникли під час підготовки до весілля. Я думав обійтися церемонією в РАЦСі і святкуванням в ресторані з найближчими людьми. Але у Марини були інші плани, вона хотіла грандіозного дійства, дорогої сукні, великої кількості гостей в дорогому ресторані. І що найцікавіше, грошей ні у неї, ні у її батьків на все це не було. Вона так і сказала, що все маю оплатити я.

У мене не було вибору і я погодився, взявши в банку кредит. До речі, я і досі віддаю його. Після весілля ми почали жити в моїй квартирі. Я мріяв про дитину, а Марина все говорила, що їй ще рано. Їй, може і рано, але мені вже 30 років, тягнути далі просто нікуди.

Але мені вдалося переконати молоду дружину, що без дітей наша сім’я буде неповною. Через деякий час Марина повідомила мені новину, що чекає дитину. Я дуже сильно зрадів, просто був на сьомому небі від щастя був. Ще б пак, четвертий десяток йде, а дітей ще немає. Пора б уже!

Марина пішла в декрет і отримала декретні. Сума виявилася не маленькою. Я планував за ці гроші зробити ремонт в спальні, переробивши її під дитячу кімнату. Підібрав відповідний дизайн, будматеріали. Завданням Марини було придивитися дитячі меблі.

І тут, несподівано, Марина купує собі шубу. Коли я запитав, звідки у неї гроші, вона сказала, що витратила декретні.

Я був ошелешений таким вчинком дружини. Просив її здати шубу назад: «Це ж гроші на нашу дитину! До того ж у тебе є шуба, навіщо тобі ще одна? Якщо ти так хочеш, то давай тобі на наступний сезон купимо? Обіцяю, яку захочеш».

Та ні в яку: «На нашу дитину заробиш ти! Ти чоловік, а значить – годувальник. А та шуба – стара. А я хочу нову».

Я, звичайно, засмутився. Марину можна було б зрозуміти, якби я був скупердяй і ніколи не давав їй грошей. Але ж ні, я практично ні в чому їй не відмовляв. І сама вона працює. Слава Богу, але наша сім’я живе в повному достатку. Довелося мені знову брати кредит, щоб до народження дитини оформити квартиру, як було задумано. А Марина ходить в новій шубі. Восени.

Мені не шкода грошей на шубу, просто це для мене тривожний дзвіночок. Дружина приймає важливі рішення без мене, до того ж, не зовсім раціональні, як на мене. Навіть не знаю, чого від неї ще чекати. Невже я помилився у виборі? Чи це просто треба списати на її молодість і недосвідченість?

Фото ілюстративне – ladyglory

facebook