Марії шістдесят років. В шлюбі вона вже тридцять років, з чоловіком вона все життя прожила в невеликому містечку, виростили двох дітей. Добре, що батьки Марії допомагали, жили вони недалеко в селі, мали своє господарство. Тому дочці і зятю вони допомагали і продуктами, грошима. А влітку на всі канікули вони забирали до себе онуків.
Не стало батька, а незабаром і мати занедужала. Забрати її до себе Марія не могла, бо мама вже звикла до свого дому, тому Марія вирішила переїхати до матері, щоб доглядати за нею, відстань до села всього тридцять кілометрів.
Чоловік Марії відразу відмовився переїжджати до тещі. І їй стало прикро за себе і за своїх батьків, які любили зятя і все життя щедро допомагали. Марія поїхала одна, домовившись з чоловіком, що будуть їздити один до одного в гості.
Але Іван не поспішав відвідувати дружину, що поїхала доглядати за матір’ю, у нього з’явилася своє життя. Якось сусідка зателефонувала Марії і сказала, що у її Івана є інша. Прикро було це чути, але вона сподівалася, що чоловік одумається і все у них налагодиться.
Коли не стало матері, Марія повернулася додому, продавши батьківську хату. Але чоловік вже став їй іншою людиною. Марія все розповіла доньці, а та покликала її до себе. Марія зібрала валізу і поїхала, залишивши чоловіка одного. А Іван слідом переїхав до своєї нової пасії. І вийшло, що в тому містечку, що жив Іван, залишився дорослий син з родиною, а в великому місті, куди поїхала Марія, жила їхня дочка.
Дочка була заміжня вже десять років, а дітей не було. З чоловіком жила добре, у великій любові, тому розходитися і в думках не було, почали говорити про усиновлення. Марія їм ні в чому не заважала, навпаки, готувала дочці і зятю обіди, прибирала в квартирі.
Всі троє жили душа в душу. А через пів року радісна новина – дочка чекає дитину. Це було справжнє щастя. Незабаром народилася внучка, і Марії додалося роботи. Але вона була щаслива і говорила, що чоловіка втратила, зате дочка щастя в материнстві знайшла.
А через п’ять років дочка сина народила. І тепер Марія всю себе присвятила онукам. Дочка з зятем дорожать матір’ю і вважають, що з її приїздом, доля дітей їм подарувала.
Що ж до Івана, то він одружився вдруге. Дружина хоче, щоб він будинок продав, в якому вони з Марією дітей виростили. Але син сказав, що якщо так зробить, то не батько він йому більше.
Хто знає, хто з них зараз щасливіший, Іван, який створив нову родину, чи Марія, яка стала щасливою в своїй новій ролі бабусі…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
