X

Марія попросила доньку передати її рідній сестрі 100 євро, у неї був ювілей. Та Галина сказала, що це явно забагато і вирішила дати тітці лише 50. Не любила Галина мамину сестру, бо та її постійно картала, аби племінниця на роботу йшла, то й Марії було б легше, може і будинок нарешті збудувала б собі, як інші заробітчанки

Галина вже й забула, коли вона в магазин за чимось ходила, адже все необхідне їй висилає мама з Італії, щомісяця складає кілька сумок – і їжу, і одяг, і побутову хімію, все, що треба для життя. І грошей для доньки Марія не шкодує, все зароблене висилає Галині, ніби хоче спокутувати свою вину перед нею.

Марія поїхала в Італію ще 18 років тому, а свою 17-річну доньку залишила з бабусею, своєю мамою. На чоловіка надії було мало, він лише любив в чарку заглядати, більше його нічого не цікавило. Розуміла тоді Марія, що неправильно робить, коли дитину в такому віці залишає, їй ще мама потрібна, але розуміла і те, що цій дитині треба в майбутньому щось дати, тому і прийняла рішення їхати на чужину.

Мріяла Марія про те, щоб у дочки освіта була, заплатила за університет, але на третьому курсі Галина вийшла заміж і народила дитину. Обіцяла мамі, що продовжить навчання після декрету, але там і друга дитина народилася, тому про навчання в університеті довелося забути.

Тепер уже Марія висилала гроші і для дочки, і для внуків, не шкодувала для них нічого. А коли молодший внук пішов у школу, Марія запитала дочку, чи не думає та на роботу якусь іти. Це питання Галину дуже рoзізлило, вона наче в докір мамі сказала, що не збирається через гроші дітей своїх лишати, як вона в свій час зробила. Тому цю тему Марія більше і не піднімала.

Так до 35-ти років Галина ніде і не влаштувалась на роботу. А навіщо – мама все пришле з Італії за списком, а на решту підкине грошенят. Марія ж завжди мріяла про великий будинок, хотіла щоб дочка з сином нарешті почала будуватися, гроші надсилала, але у Галини гроші не затримувалися, вони їх просто проїдали, а мамі скаржилися, що в Україні все дороге.

Одного разу Марія попросила доньку передати її рідній сестрі 100 євро, у неї був ювілей. Та Галина сказала, що це явно забагато і вирішила дати тітці лише 50. Не любила Галина мамину сестру, бо та її постійно картала, аби племінниця на роботу йшла, то й Марії було б легше, може і будинок нарешті збудувала б собі, як інші заробітчанки.

Та на докори про роботу Галина відповіла тітці, що це не її справа, а мама коли повернеться додому, то побачить яке життя дороге і куди гроші йдуть, зовсім не до будови.

– Але ж інші якось будуються, – захищала сестру тітка. – І твоя мама давно б хату мала, якби ти з чоловіком на роботу пішла, а не чекали на її євро.

– Ви, тітко, не втручайтеся, то наші справи. Я ремонт зробила, і на тому добре, – виправдовувалася Галина. – Мама приїде, сама все побачить.

– А за що ж ви всі жити будете, як мама приїде, – зітхнула тітка і пішла додому, дуже шкода було їй Марії, яка за скільки років так нічого і не зрозуміла.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

user2:
Related Post