Днями мені зателефонувала моя тітка з села, я неабияк здивувалася, бо спілкуємося ми з нею не часто. Тітка Люба – мамина старша сестра, вони обоє живуть в селі, звідки я родом. Вони з мамою між собою спілкуються, сестри ж, а я останніх років 15 живу в обласному центрі. Поїхала вчитися та так і залишилася – вийшла заміж, робота, чоловік, діти.
Колись до мами я приїжджала кілька разів на місяць, а зараз через свою постійну зайнятість, приїжджаю не часто, намагаюся хоч на великі свята вирватися. Натомість телефоную їй по кілька разів на тиждень, щоб бути в курсі її справ. Але останнім часом у мене часу не було, тому не їхала і не дзвонила.
Саме тому тітка мені і телефонувала, з докорами, чому я про маму зовсім забула. У мами тепер нова звичка – скаржитися на мене рідні.
А я кажу, тітці, а в чому проблема, хоче поспілкуватися – нехай дзвонить сама! Має всі наші номери телефонів, інтернет, все є, замість того, щоб тобі дзвонити та скаржитися, могла нас набрати.
Я справді зараз дуже зайнята, проблеми на роботі, та ще й чоловік занедужав, сидить на лікарняному вже два тижні. А тут ще й мама з своїми претензіями.
Мама вже пенсіонерка, їй 64 роки, батька не стало чотири роки тому, відтоді мама живе одна. До себе я її забрати не можу, у нас квартира двокімнатна, та й я не впевнена, чи вона захоче поїхати з рідного дому. Будинок у нас великий, теплий, з усіма зручностями.
У мами є невеликий город біля хати, так що їй вистачає – трохи пенсії, трохи своїх продуктів. А якщо треба зробити якусь велику покупку, тоді вже і я підключаюся.
Якось так повелося, що мамі завжди дзвонила я сама. А нещодавно ми спеціально купили їй новий телефон, думали, вона буде дзвонити нам сама, але це не допомогло.
Сидітиме і чекатиме, щоб я їй зателефонувала, а поті ще й ображається – «ви всі мене покинули, про мене ніхто не пам’ятає, я нікому не потрібна».
Майже щоразу мама заводить по телефону одну й ту саму пісню, що ми про неї забули. А тепер ще й сестру підключила.
Тітка стала мене картати, що мамі багато не треба, їй всього лиш наша увага потрібна. Каже, вона літня, самотня людина, ти її єдина дочка. Невже складно зателефонувати, побалакати, вислухати? Ти просто зобов’язана.
Я впевнена, що тітка Люба робить все не просто так. Вона мені сказала, якщо не будете за мамою доглядати, за нею пригляне моя Тетяна, племінниця хвилюється за тітку.
Та я переконана, що справа тут зовсім не в турботі. Тетяна вийшла заміж і вони з чоловіком не мають де жити, бо у тітки Люби четверо дітей. А моя мама живе сама, я думаю, вони просто хочуть піти жити до неї.
Треба туди їхати самій, бо тітка справ накрутить. Думаю, що поїду до мами на Різдво і все з’ясую, а потім буду вирішувати, що робити далі.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Молитва до Богородиці. Відганяє тривоги і нещастя
- — А я своїй невістці подарунків не дарую! Коли вони одружилися, я дарувала. Жодного разу вона мені не подякувала. То не того кольору, то не того розміру, то не тієї фірми. Коли онукові виповнився рік, я купила комбінезон. Так вона скандал затіяла. В інтернеті інший комбінезончик пригледіла, а я тут “носа свого встромила”. А потім невістка мені заявила: — Оксано Михайлівно, я вас дуже прошу, не витрачайте гроші, не купуйте нам нічого! Смаку у вас немає, розуму теж! Більше я на них жодної гривні не витратила. Аж тут моя донька народила, і я подарувала внучці сережки з діамантами. Невістка, як побачила, відразу пішла додому. А потім мені зателефонував син
- Як не стало нашої бабусі, до дідуся стала ходити її краща подруга. Тітка Тетяна віддала своїм дітям всі її прикраси, а бабусині квіти викопала і викинула на дорогу
- Арахамія повідомив коли і де відбудеться новий раунд переговорів
- Коли Ірини Олегівни не стало, невістка не прийшла попрощатися навіть. А коли пройшло декілька днів, то взяла свого сина і пішла оформляти квартиру свекрухи, адже знала, що спадкоємців більше немає