2 роки тому не стало моєї мами, тато в селі залишився жити сам. Коли мама була, вони дуже добре з усім справлялися, хоча обом вже було за 70, а от коли її не стало, то тато зовсім змінився, нічого робити не хоче, навіть їсти собі зварити лінується, хоча все життя він був працьовитим чоловіком. А зараз не прибере сам, на місце нічого не ставить і, коли я приїжджаю в село в п’ятницю, то мені два вихідні дні тільки й те робити потрібно, що прибирати та готувати, але і в мене дитина мала, я втомлююся дуже.
Я живу в місті з синочком, рік тому розлучилася, але ще досі виплачую сама кредит за однокімнатну квартиру. Допомогти мені зовсім нікому, з ранку до вечора я на роботі, ввечері забираю сина зі школи і виконую з ним домашні завдання, готую вечерю, а коли син лягає спати, я готую на наступний день, мию, перу, прибираю. Загалом дуже втомлююся за день, а щовихідних потрібно їхати до тата, бо він останнім часом дуже змінився і й там вся робота на мені.
Відколи мами не стало, мені важко, адже в селі тепер вся робота, яку робила вона, на мені. Забрати тата мені нікуди, квартира маленька.
А десь 2 місяці тому в село до нас приїхала жінка, років 65-ти, їй діти купили стареньку хатину, а самі живуть в місті. Вони з татом познайомилися, вона часто ходить до нього: в хаті стало чистіше, вона прибирає, щось там готує, пече пироги. А нещодавно тато мені сказав, що хоче одружитися з Маланкою, вона людина хороша, з нею йому веселіше жити, адже я не можу жити з ним в селі.
Я замислилася, навіть не знаю, що сказати на це. Тато зараз ніби й веселіший, мені рідше навідуватися до нього потрібно, адже там і зварено, і прибрано. Але ця жінка – чужа, по суті, людина і я не зовсім розумію її. Якщо їм разом добре, нехай собі спілкуються, але для чого одружуватися офіційно. Хата зараз оформлена на тата, і потім діти цієї жінки ще будуть претендувати на спадок, на хату моїх батьків.
А тато каже, Що Маланка принципово разом жити не хоче, лише хоче бути законною дружиною, іншого шлюбу не признає.
Я розумію, що тато має право на своє щастя, хоче створити сім’ю і не жити в самоті на старості років. Але я стільки всього чула в житті, що й не знаю, чи варто вірити зараз людям. Вихід і досі не знайшла, а запитати поради немає в кого.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться