Мами нашої не стало, коли Анні виповнилося 43 роки. Вона дуже сумувала, бо тепер просто не знала, що їй робити, бо вважала, що життя вже втрачено. – А знаєш що, сестричко? Їдь за кордон, ти нічого не втрачаєш! – стала я радити Анні вихід, як на мене – дуже непоганий. Одним словом, відправила я сестричку за кордон в добрий час, бо вона там не лише роботу знайшла, але і чоловіка

Таких людей, як моя рідна сестра, на світі просто немає більше, адже Анна ніколи і нічого для себе не хотіла, спочатку про інших думала, і лише в останню чергу про себе дбала.

Вона моя молодша сестра, і в дитинстві мені їй часто було шкода, я намагалася їй пояснити, що іноді варто за себе постояти, але сестричка просто не вміла цього робити.

Я першою вийшла заміж, що було логічно, адже я була старшою на 3 роки. З чоловіком мені пощастило, він з багатої родини, і відразу забрав мене до себе в свій шикарний будинок.

Тоді я сестрі сказала, що не стану претендувати на спадщину, нехай мама переписує свій будинок на неї, але за це Анна має доглянути маму в старості.

Та сталося так, що до старості не довелося чекати, мама наша захворіла в доволі молодому віці і злягла на довгих 20 років, і весь цей час сестра її доглядала.

Через це Анна і заміж не вийшла, бо просто часу на це не мала. Вона всю себе віддавала роботі і піклуванню про маму, а часу на особисте життя у неї зовсім не було.

Я допомагала їй лише матеріально, а фізично не могла, бо мала трьох малих дітей. Та я як могла, підтримувала свою улюблену сестричку.

Мами нашої не стало, коли Анні виповнилося 43 роки. Вона дуже сумувала, бо тепер просто не знала, що їй робити, бо вважала, що життя вже втрачено.

– А знаєш що, сестричко? Їдь за кордон, ти нічого не втрачаєш! – стала я радити Анні вихід, як на мене – дуже непоганий.

– Та куди ж я поїду? Я ж далі нашого району ніколи не виїжджала, та й грошей у мене немає, – знітилася Анна.

Та я її відразу заспокоїла, що з грошима їй допоможу, то не проблема. Як і поїхати за кордон, адже зараз в кожній країні та хтось з наших знайомих знайдеться. У мене подружка вже багато років в Іспанії працювала, і вона мені пообіцяла, що допоможе Анні там на перших порах.

Одним словом, відправила я сестричку за кордон в добрий час, бо вона там не лише роботу знайшла, але і чоловіка. Так, моя сестричка сподобалася господарю, в якого працювала, і через неповний рік він зробив їй пропозицію.

Тепер Анна щаслива як ніколи, адже вона зараз має все, про що може тільки мріяти! Я теж дуже щаслива за неї!

І що ви думаєте, вона заспокоїлася і насолоджується щастям? Якби!

Анна думає, як моїм дітям допомогти. Вони як зрозуміли, що тітка тепер ще й багатою стала, телефонують до неї, а вона намагається виконати усі їхні прохання.

Я їм забороняю таке робити, адже ми з чоловіком теж люди не бідні і намагаємося дати нашим дітям усе необхідне.

І Анні кажу, щоб їх не слухала. А вона мені, як завжди, відповідає:

– Мені приємно вам допомагати, адже мені нема про кого більше дбати.

– А ти собі дитинку народи, принаймні, спробуй. Ну і що, що 45? Бог добрий!

Один раз я вже дала пораду сестрі, і у неї все склалося якнайкраще. Може, і порада про дитину не така вже й погана і сестрі варто ризикнути?

Я не знаю, як буде краще для неї, але дуже хочу, щоб в неї все склалося якнайкраще! Вона справді настільки хороша, що як ніхто, заслуговує на щастя!

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page