Перед Новим роком на мене чекав справжній сюрприз, щоправда, не дуже приємний. Тепер я просто не знаю, що робити далі.
Розумію, що в житті всяке буває, але такого я точно не чекала.
Мені 32 роки, я вже 6 років живу з Олексієм. Вважаю його своїм чоловіком, хоча офіційно ми не розписані.
Перший час я хотіла заміж, але потім ми з Олексієм вирішили, що одружимося, коли в Україні настане мир, бо зараз не до весіль.
Живемо ми в квартирі Олексія, він придбав її ще чотири роки тому, але йому не вистачало грошей, тому я взяла великий кредит, і віддала гроші чоловікові.
Тоді я не думала, що квартиру Олексій оформив на себе, і в разі чого, я залишуся при своїх інтересах. Я ж сподівалася, що ми одружимося, і будемо жити разом в цій квартирі.
Тиждень тому мені потрібно було поїхати до батьків в село, бо захворіла моя мама. Я взяла на роботі відпустку і поїхала до мами.
Олексій з розумінням поставився до ситуації, сказав, що якщо зможе, то і сам приїде до нас.
Вдома я зрозуміла, що маму треба госпіталізувати, тому викликала швидку.
Маму поставили в стаціонар, а я вийшла з лікарні і вирішила пройтися по вулиці.
Свого чоловіка я аж ніяк не очікувала побачити. До того ж, він був не один, а з молодою жінкою. Збоку вони виглядали як повноцінна родина, з ними був трирічний хлопчик, який називав Олексія татом.
Від побаченого в мене ноги підкосилися, я зупинилася і не знала, що робити далі. Вони пішли до нас додому, а я в той вечір заночувала у подруги.
Розповіла їй про свою ситуацію, а вона порадила мені мовчати. Каже, якщо дитині вже три роки, а Олексій досі живе зі мною, то значить, поки він не планує мене кидати.
Що мені робити? Я дуже заплуталася. Чоловіка я дуже люблю, і не хочу його втрачати. Але я не розумію, як він міг зі мною так підло вчинити.
Мені потрібна порада, як правильно буде – мовчати і робити вигляд, що я нічого не знаю, чи наважитися і поговорити з Олексієм?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую