– А чим вона краща за нас? Чому все Олені дістається? – двоє старших дітей Анни не могли стриматися від образи, бо щиро вважали, що їх мама обділила.
Анна і сама розуміла, що недобре виходить, але по-іншому вона вчинити не могла.
Долю Анни аж ніяк легкою не назвеш. Народилася вона в бідній родині, довго доглядала лежачу маму, через це заміж пізно вийшла. Доходилася в дівках до 30-ти років, і коли вже надії на заміжжя не було, в село до сусідки приїхав племінник-сирота.
Хлопець був на 10 років молодшим за Анну, але сподобав її собі. І Анні він приглянувся, так і побралися. З діточками поспішали, бо ж у Анни вік підпирав, тому один за одним у них з’явилося троє дітей.
З чоловіком Анна жила хоч і небагато, але в мирі і злагоді, дбали найбільше про дітей. Не раз Анна молилася, щоб Бог дав їм долю кращу, ніж у неї. І напевно Господь таки вислухав її молитви.
Першим одружився син Анни, Тарас. Він засватав собі багату дівчину з сусіднього села. Свати відразу відправили молодят в окрему спеціально збудовану хату. Душа матері раділа, що у сина все так добре склалося.
Згодом вийшла заміж і середня дочка Оксана. Наречений її був з їхнього села, тож Оксана оселилася неподалік від матері, спочатку в невістках жила, але вже через два роки молодята переїхали у свій дім.
Молодша ж дочка, Оленка, дуже хотіла вивчитися і вибитися в люди, тому поїхала в місто поступати в університет. Закінчила вона його з червоним дипломом, зняла в місті квартиру і відразу ж пішла працювати.
Додому Оленка приїжджала ріко, бо багато часу приділяла роботі, адже дуже хотіла чогось досягти. Старші діти теж не часто до мами навідувалися, бо мали багато своїх клопотів. Та Анна на дітей через це не ображалася, розуміла, що тепер у них своє життя, і ще сама чим могла, тим їм допомагала.
Все змінилося тоді, коли раптово не стало чоловіка Анни. Вона так важко переживала цю подію, що аж сама злягла, не мала сил нічого робити, по кілька днів не їла, бо не вставала з ліжка.
– Маму комусь з вас треба до себе забирати, – сказала лікарка дітям Анни.
Син засмутився вельми, бо знав, що його дружина не захоче, щоб свекруха жила з ними. Тарас пообіцяв, що візьме на себе фінансову частину, що купуватиме ліки мамі, і все, що треба, але забрати її не може.
Оксана теж лише знизала плечами і ховала погляд. Її чоловік заборонив забирати тещу до них, мотивуючи це тим, що є ще двоє дітей, які могли б приглянути за мамою.
Середня донька пообіцяла, що оскільки вона живе поряд, то зможе прибігати до мами час від часу, щоб приготувати їсти чи прибратися, але до себе забрати теж маму не може.
Оленка ж на роботі отримала підвищення, і їхала додому, щоб розповісти мамі про свої успіхи, але коли вона побачила, що відбувається, то промовчала, а наступний день зателефонувала на роботу і сказала, що бере відпустку за свій рахунок.
Побувши кілька днів з мамою, молодша донька зрозуміла, що і залишити її одну не може, і забрати до себе в місто теж не може, адже не має власного житла. Тому Олена прийняла кардинальне рішення.
Вона повернулася в місто, але для того, щоб звільнитися з роботи і забрати свої речі. Мама для неї виявилася важливішою, ніж кар’єра.
Оленка залишилася в селі біля мами, а роботу вона швидко знайшла, працювала онлайн на схожій фірмі, але не начальником, а звичайним працівником. Та вона цим особливо не переймалася, бо гроші для неї ніколи не стояли на першому місці.
Подивилася уважно Анна на ситуацію, на поведінку всіх трьох своїх дітей, і вирішила, що вона свій будинок на молодшу доньку перепише, в знак подяки за її чуйність і турботу. До того ж, лише Оленка не мала власного житла, а старші діти були житлом забезпечені.
Проте, і син, і донька не зрозуміли маминого несправедливого на їхню думку рішення. Вони щиро вважали, що від себе зробили для мами все необхідне, тому не розуміли, чому їм нічого не дісталося. Хата у Анни була не дуже велика, та й не в ній справа була, старших дітей більше цікавила земля, яка в їхньому селі була доволі дорога.
Все дісталося Оленці, хоча вона сама нічого не просила. Вона щиро вирішила допомогти мамі, і отримала за це нагороду.
А яка ваша думка – чи правильно Анна зробила, коли все віддала молодшій доньці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
