Не минуло й п’ятнадцяти років, як мої старі друзі, Костя і Анна, вирішили, нарешті, одружитися.
Обом по сорок, разом вже мільйон років. Так що там мільйон, їхня донечка Даша, у вересні в школу піде. Природно, весілля затіяли тільки для своїх. Але, в будь-якому випадку, наречена в дорогій білій сукні, була сліпуча, та й наречений в смугастому костюмі намагався не відставати. За матеріалами
Особливо батьки раділи, вони вже й не сподівалися.
Ми всі утрамбувалися в маленьку кімнатку і жваво галасували, чекаючи, коли тітонька з настирливим голосом і червоною папкою, урочисто закличе молодих. Повисла деяка пауза і маленька Даша, з дорослою зачіскою, голосно запитала:
– Мамо, а чому ви з татом одружуєтеся тільки сьогодні? У всіх моїх подружок в садку, батьки спочатку знайомилися, потім закохувалися, потім одружилися, а вже тільки потім народжували дітей. А ви чому відразу не одружилися? Ви що, досі не любили один одного?
Пауза моментально перемогла всю кімнату і стала загрозливо-нескінченною. Наречена з працею встояла на підборах і невиразно відповіла:
– Даринка, ну ти що? Звичайно ж любили.
– Ну, так чому ж ви не одружилися раніше, ще до мого народження?
– А-а-а … тому що, е-е-е … О, а ти краще у татка запитай. Він все тобі розкаже.
– Таточку, розкажи.
Костя хижо глянув на Ганну, намагаючись бути ласкавим, відповів:
– Дашо, мені зараз не до твоїх дурниць, помовч, давай краще потім. Потім поговоримо.
Даша схрестила руки на грудях і не слабо надулася. Та й загальна пауза з небезпечними прoстрiлами поглядів, ніяк не відпускала присутніх. Мені нічого не залишалося, як вставити свої «5 копійок», щоб погасити назріваючий сімейний скандал:
– Даша, якщо ти так вже хочеш, то я розповім тобі – чому твої батьки не одружилися багато років тому?
– Хочу, хочу, розкажи!
– Тільки це дуже велика таємниця, тому вони тобі і не хотіли говорити. Запитай, якщо дозволять, то я, так і бути, відкрию тобі цю таємницю.
Дівчинка підбігла до мами в весільній сукні, заголосила:
– Мамо, тату, дозвольте, хай дядько мені все розповість!
Костя і Аня боязко переглянулися, але знехотя кивнули. Я продовжив:
– Ну, тоді слухай: колись, дуже-дуже давно, коли твої тато і мама тільки познайомилися і полюбили один одного, вони звичайно ж збиралися одружитися, навіть всіх гостей вже покликали, але тут вони раптом подумали: «А адже колись то в майбутньому, у нас народиться дитина, хлопчик, а може навіть, якщо пощастить, то і дівчинка».
Даша заусміхалася і закивала, підтверджуючи, що вона як раз дівчинка і є.
– Так ось, народиться ця дівчинка, підросте, стане зовсім великою, як ти, і одного разу спитає: «Мамо, тату, а яке у вас було весілля? Гарне? А яка сукня? Красива? А який торт? Великий? ». Що батьки змогли б тобі відповісти? «Так весілля було веселе, але це було так давно, що ми толком вже і не пам’ятаємо, та й фотки, на жаль кудись загубилися …».
І ось тоді, твої мама і тато міцно задумалися, зібрали всіх гостей і сказали: «Вибачте, гості дорогі, але з весіллям доведеться потерпіти ще десять років, і все це заради нашої майбутньої дитини. Нічого не поробиш. А ось коли – ця сама дитина наpoдиться, то і приходьте, повеселимося … ».
Ми всі тоді, звичайно трошки засмутилися, але робити було нічого, так голодні і розійшлися по домівках, чекати ще цілих десять років. І ось, Даша, як раз сьогодні, з тих пір пройшло рівно десять років, ти народилася, виросла і тепер сама зможеш стати справжньою гостею на весіллі батьків, щоб побачити все на власні очі. Ну, хіба це не диво?
Даша повисла на шиях нареченого і нареченої і заторохтіла:
– Мамо, тату, ви у мене най-най кращі, самі терплячі і найрозумніші батьки на Землі! Я вас дуже-пре-дуже люблю.
Дашин батько непомітно, але з почуттям потиснув мені руку і навіть запросив на риболовлю…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
