Я не засуджую свою маму, але я її і не розумію зовсім. Ну як так можна бездумно гроші витрачати? Про свою старість вона зовсім не думає.
Мамі моїй 65 років, вона нещодавно повернулася із заробітків з Греції. За кордоном мама була всього 6 років. Але нічого за цей час не придбала.
Якщо чесно, я сподівалася, що мама хоч квартиру купить, адже інші заробітчанки умудряються і за 3-4 роки впоратися з цим завданням.
У нас є проблема з житлом, ми з чоловіком і двома дітьми досі живемо в однокімнатній квартирі, яку колись я отримала в спадок від бабусі, мами своєї мами.
Батьки мої теж все життя прожили в однокімнатній квартирі, тобто з житлом у нас справді є проблема, і нам точно не завадила б ще одна квартира.
Я була впевнена, що мама саме заради цього на заробітки і поїхала. Гроші ніякі вона мені не присилала, і я подумала, що вона їх складає.
Не знаю чому, але по 5-ти роках заробітків, мама вирішила повертатися додому.
Коли я зрозуміла, що квартиру вона купувати не збирається, я була відверто засмучена. Думала, що настане момент, мама нас до себе в гості покличе, і дасть нам хоч половину суми на квартиру. Та цього не сталося, мама нам не дала жодного євро.
Натомість, відколи вона приїхала, вона тільки те і робить, що розкидається грошима. Купує всякий мотлох, витрачає гроші на дрібниці, живе, як то кажуть, на “широку ногу”.
Я в суботу її в торговельному центрі випадково зустріла, так у мами три пакети було в руках, я як глянула, що вона там накупила, то мені аж зле стало. Ну навіщо їй 5-та пара черевиків і четверта куртка? А вона купує все це і тішиться як дитина.
Нам мама як не допомагала, так і не допомагає, все лише на себе витрачає, тому мені дивно, як вона збирається жити в старості? Невже вона не розуміє, що якщо вона має зараз гроші, то їх треба берегти?
Вона що, на нашу допомогу сподівається? Не думаю я, що ми їй щось винні після того, як вона за 5 років заробітків абсолютно нічим нам не допомогла.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
