Ми жили чудовою, дружною родиною, мали свій власний будинок. Коли мені було 22 роки, я вийшла заміж і пішла з дому. Батька мого не стало, коли мамі було 50 років, кілька років вона жила одна, потім почала зустрічатися з чоловіком, звуть його Борис.
Борис одразу ж запропонував жити разом, мама йому сказала, що треба пізнати один одного трохи краще, познайомитися з дітьми, а потім вже жити разом.
Але чоловік виявився дуже наполегливим. Коли дядько Борис приходив в гості, він помаленьку переносив свої речі. Прийшов ночувати, зубну щітку приніс, рушник, капці.
Так він перетягнув в будинок до мами всі свої речі, інструменти та побутову техніку, а в свою квартиру пустив квартирантів. Я мамі кажу, щоб добре подумала, чи варто з ним з’їжджатися, а вона спочатку говорила, що він в гості прийшов, допомогти по господарству.
Прожив він з мамою кілька місяців і давай нити, треба розписатися, поїхали, мовляв, заяву подавати. Мама йому говорить, що заміж не збирається, на старість – людей смішити, заміж вийдеш, потрібно прізвище міняти, а значить всі документи.
А він їй і каже, а якщо тебе не стане – мене твої діти з дому виженуть, а я тут такий ремонт зробив. Мама була ошелешена його словами – ремонт робили ми всі разом (мама, він і ми з чоловіком), на гроші які перейшли мамі у спадок, в квартирі, яку дали моєму татові. Борис начебто притих, але не на довго.
Мама захворіла, я возила їй передачки в лікарню, дядько Борис, як він сам казав, залишився на господарстві. Він щодня телефонував мамі і говорив, що йому нудно і що потрібно терміново розписатися.
Коли маму виписали з лікарні, дядечко кожен день їй набридав думкою про одруження. Мама йому сказала, що їй не 17 років заміж виходити, що у нього свої діти, у неї свої, що він з нею заради житлоплощі живе, а вона йому не дістанеться, заміж вона не вийде, а будинок поділений на частки, свою частку вона заповіла внучці.
Борису така відповідь мами дуже не сподобалася, він зібрав свої манатки і переїхав до сина, в його квартирі квартиранти ж. З сином він не нажився і тижня, повернувся до мами, просив вибачення, сказав, що більше не буде змушувати її вийти за нього заміж.
Коли я почула, що Борис повернувся, була дуже засмучена. Ну не такий чоловік потрібен мамі. Але сама мама цього не бачить і не розуміє.
Питаю маму навіщо їй він, каже, що нудно жити одній. Цікаво, як надовго Борис замовк про одруження, ну поживемо, як то кажуть, побачимо.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
