fbpx
Життєві історії
Мама з сестрою поїхали в Італію, а мені залишили племінницю і мамину квартиру, в якості компенсації. Через кілька років я удочерила дівчинку і вийшла заміж за її батька. Ми з Олегом чекали спільну дитину, і тут моя сестра вирішила повернутися додому і повернути і доньку, і чоловіка

Ольга, моя молодша сестра, з дитинства була несерйозною. Але мама ніби цього не помічала і завжди пророкувала Ользі «велике майбутнє», а саме – вигідний шлюб з заможним чоловіком.

Я тоді тільки закінчила університет і мене взяли на повну ставку в фірму, де я підробляла під час навчання. А Ольга, навчаючись на третьому курсі, зробила неприємний сюрприз для мами – оголосила, що чекає дитину і взяла академвідпустку.

Батьком її дитини виявився Олег, закоханий в мою сестру одногрупник. Він був приїжджим, з небагатої сім’ї, але з великими планами на життя. Природно, на поріг до дитини його ніхто навіть не пустив.

Я зняла квартиру поруч з роботою, і моє життя перетворилося в дім-робота-дім, як і більшості людей на цій планеті. Ольга, прийшовши в форму після народження дитини, знову вирушила на пошуки багатої «кам’яної стіни».

Завдання своє Ольга виконала – знайшла заможного чоловіка, готового забрати Ольгу в комплекті з її мамою в сите безбідне життя. Тільки в цьому житті місця для Ілони, моєї племінниці, не було. Майбутній чоловік сестри навіть не знав, що у його обраниці є дитина.

Ілону привезли до мене додому, в комплекті з дарчою на мамину квартиру, в якості моральної компенсації.

– Якщо що – повернеш квартиру, – видала мама мені своє напуття і відбула в Італію, в компанії Ольги і її багатого чоловіка.

Ілона ходила в садок. Вона майже і не помітила, що мама зникла з її життя. Кмітлива дівчинка відразу прив’язалася до мене. Так і жили б удвох, якби не Олег, який якось довідався про те, що мати його дитини кинула його дочку. Олег не бачився з Ілоною, йому було заборонено. Але, тим не менш, в поштову скриньку він регулярно підкидав конверти з грошима на дочку.

Я не бачила причин забороняти їм спілкуватися. Якщо мама дитину кинула, то хоч батько повинен бути. Дівчинка була в захваті – Олег проводив з донькою весь свій вільний час. На тлі турботи про Ілону ми зблизилися.

Наше рішення жити разом – було досить логічним. Взаємна симпатія, турбота про дитину, спільні інтереси – між нами не було тієї міфічної «іскри», це був спокійний вдумливий вибір.

Коли Ілоні виповнилося шість, прийшла пора задуматися про те, як через рік оформляти її в школу. Я не була її опікуном, Олег офіційно не був батьком. Я подзвонила Ользі. Її відповідь була простою:

– Роби що хочеш, тепер вона – твоя турбота. У мене буде дитина. А дочку можеш залишити собі.

Ми з Олегом розписалися і він пішов до суду, його визнали батьком, Ольгу – поганою матір’ю, і позбавили її батьківських прав. Невдовзі я удочерила дівчинку. Ми з Олегом чекали спільну дитину.

Тепер Олег уже не був скромним студентом, у нього була хороша посада з великими перспективами. У грошах ми не потребували. Паралельно з роботою, Олег шукав інвесторів для відкриття своєї справи – щось пов’язане з комп’ютерними технологіями, я не особливо розбираюся.

Ми жили життям звичайної сім’ї – Ілона називала мене мамою, дуже любила свого молодшого братика, а Олег носив всіх нас на руках.

Повернення мами з Ольгою було як грім, серед ясного неба. Вони з’явилися, як ні в чому не бувало. Мама не встежили за Ольгою, і моя не дуже розумна сестра наставила роги своєму чоловікові. Той не став терпіти подібної зневаги і неповаги з боку дружини і викинув її з свого життя, відібравши дитину.

Це була своєрідна карма: Ольга кинула одну дитину – у неї забрали іншу, народжену для викачування аліментів у разі розлучення.

Ольга з мамою повернулися додому. Вони постійно сварилися, мама звинувачувала мою сестру в усьому, а сестра горювала тільки про втрачені гроші – молодша дитина її абсолютно не цікавила, як і старша дочка.

Вони попросилися пожити, йти їм було нікуди. Мама відразу завела розмову про повернення квартири. Ми домовилися зробити так: ми з чоловіком шукаємо собі квартиру, як тільки купуємо її, я відразу повертаю квартиру мамі.

Ілона забула Ольгу, а офіційно її мамою була я. Я поговорила з сестрою, щоб вона не лізла до моєї дочки. Ольга фиркнула:

– Подобається – виховуй.

Побачивши, ким став мій чоловік, мама почала вимовляти Ользі:

– Дивись якого чоловіка прогледіла. Жила б зараз, ні в чому не потребувала. А сестра твоя дивись, яка хитра – швидко прибрала до рук.

Ольга почула в словах матері зовсім інше.

– Ти забрала мою дочку і мого чоловіка. Я їх поверну, – заявила вона мені.

У той же день ми з Олегом і дітьми переїхали на знімну квартиру. Ми вже знайшли підходящий варіант для покупки, треба було трохи почекати, поки продавці зберуть всі довідки і папірці.

Ольга дзвонила Олегу кожен день. Вона чатувала мого чоловіка після роботи, а мою дочку – після школи. Ілона знала, що я – її тітка, пропозиція називати мене мамою надійшла від неї.

Моя дочка була зачарована красивою стрункою мамою. Ольга розповіла їй казку про розлучницю-сестру, що не дає батькам маленької принцеси бути разом. Моє життя стало нестерпним.

Олег метався між жінкою, яку він досі любить і мною, тією, що ростила його дітей. Ілона влаштовувала сцени, вона хотіла до мами.

Чоловік ходив сам не свій, постійно огризався – на роботі у його з’явилися проблеми. Один молодший синочок був маленьким острівцем стабільності.

Квартира була куплена. Раніше я чекала цього дня з надією, а він став для мене початком кінця: Олег купив мені квартиру, відмовився від прав на неї і пішов до Ольги, забравши Ілону. Я подала на розлучення.

Ольга хвалилася, що її сім’я повернулася до неї. Мама дзвонила і вимагала від мене залишити Олега з Ольгою в спокої:

– Пожила її життям і вистачить. Не лізь до них, твоя сестра заслужила щастя.

А я ні? Я його не заслужила? Олег прекрасно знав, що моїй сестрі він не потрібен, що їй не потрібна Ілона. Ользі потрібні тільки гроші, і нічого, крім грошей.

Радість Ольги з мамою тривала недовго – інвестори мого колишнього чоловіка вимагали повернення грошей.

Мама з моєю сестрою задумалися: чи варто чекати закінчення Олегової чорної смуги або варто знайти для Ольги когось більш перспективного. Вони зупинилися на другому варіанті. Ольга знову з легкістю викинула зі свого життя Ілону з Олегом.

У Олега вистачило нахабства розраховувати на примирення зі мною:

– Ілоні потрібна мама, ти ж любиш нас. Прости, ми думали – вона змінилася.

Мамі вистачало нахабства вимагати від мене її квартиру:

– Ольга вирішила відкрити свою справу, їй потрібен стартовий капітал, ми вирішили розміняти квартиру. Переписуй, ти обіцяла.

Я пам’ятаю. Але я обіцяла повернути квартиру до того, як вони цинічно розтоптали мою сім’ю: позбавили мене чоловіка і дочки, відібрали батька у мого сина. Я їх виставила на вулицю.

Просто продала квартиру, надавши покупцям самих виселяти прописаних там осіб. Мені байдуже, як вони будуть жити. Нехай Ольга заробляє на життя тим, що вона вміє найбільше, а мама нехай буде її касиром. На гроші від продажу квартири я відкрию маленьку власну справу – нам з сином на життя вистачить.

Фото  ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page