У травні у нас були проблеми вдома з грошима, а чоловікові потрібно було піти в поліклініку, ще й автомобіль до того ж зламався, такий період був, що душе кошти були нам потрібні. Я пішла до своєї мами, щоб позичити в неї 3 тисячі гривень, вона якраз дачу свою стареньку продала, гроші в неї були.
Мама, звісно, не відмовила мені – гроші дала. Але мені стільки довелося вислухати від неї: куди ми молоді люди діваємо свої гроші, чому не відклали якусь копійку на такий випадок, а беремо гроші в немолодої пенсіонерки.
Я від мами пішла без грошей, залишила їх на столі, мені було прикро від того, я ж не просила мені щось давати, я просила позичити і ті 3 тисячі повернула б зі своєї зарплати. Та після таких нарікань мами, гроші я в неї не взяла.
Ми, дякую долі, самі справилися, мені позичила кошти моя рідна тітка, я їй дуже вдячна і вже все повернула. Та згодом мені подзвонила мама і стала говорити, що її сусідка Мирослава, подруга її, просила позичити 10 тисяч гривень, адже вона в стаціонарі, їй потрібні гроші, обіцяла скоро віддасть.
– Я не могла їй відмовити, вона ж знає, що в мене гроші є, та й шкода мені стало Мирославу, я знаю її багато років, гроші вона віддасть, – говорила мені мама в телефон.
А нещодавно знову зателефонувала і стала скаржитися, що вже багато часу минуло, а сусідка гроші не віддає, каже їй дітям допомогти потрібно, в них часи зараз складні, ще й онуки маленькі.
– Вона сказала, що їй гроші більше потрібні ніж мені, адже я дітям своїм не допомагаю, а вона кожною копійкою ділиться з ними, – пояснила мама.
Ситуація недобра, але мені маму не шкода, вона пошкодувала гроші рідним людям, зате з легкістю віддала їх чужій людині. Можливо, вони хоч комусь щастя принесуть.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
