fbpx

Мама вийшла на пенсію і їй запропонували роботу – торгувати на ринку, зарплата невелика, але вона спочатку погодилася. Зараз вона почала все частіше згадувати в розмові, що буде звільнятися, бо їй важко. Ми з сестрою наполягаємо, щоб мама працювала. Не через гроші, просто щоб хоч чимось займалася

Вчора мені зателефонувала тітка, мамина сестра, і питає, мовляв, ви що, дві доньки, одну маму не можете утримувати? Де ж це бачено, щоб людина на пенсії ще на ринок ходила підробляти, і це з її то здоров’ям?

Мамі моїй 67 років, живе вона з моєю сестрою і внуком у місті. Моя сестра добре заробляє і цілком могла б утримувати маму, не претендуючи на її пенсію. Та й і я зовсім не відмовляюся допомагати мамі. Просто є одне але…

Після того, як мамі призначили пенсію, вона ще трохи працювала на ринку продавцем, продавала овочі і фрукти. Їй подобалося. Не стільки сама торгівля, скільки спілкування з народом. З’явилися постійні покупці, які приходили саме до неї. А мама дуже переймалася важливістю своєї роботи, розповідала покупцям що і як, щось рекомендувала, а щось не радила.

У той час був живий ще тато, він теж працював. Мама могла б і не працювати, їм вистачало на життя. Потім тата не стало, мама якось швидко здала, здоров’я почало підводити, стало важко ходити на роботу, почалися різні болячки.

Мама звільнилася і стала сидіти вдома. Ось тут і почалося. Якщо раніше вона на щось не звертала увагу, то тепер будь-які побутові дрібниці стали зачіпкою для непорозумінь і скарг.

Мамі все не подобалося, все робилося не по її – хто б що не зробив все не так. Почалися постійні перетягування канату з сестрою, обидві дзвонять мені і скаржаться один на одного. А я як між небом і землею, мені і маму шкода і сестру я зрозуміти можу. Дійшло до того, що сестра з чоловіком розійшлася, просто не витримав чоловік цього всього.

Безліч разів вони намагалися роз’їхатися, але мама в останній момент говорила, ну навіщо гроші витрачати на знімну квартиру, як-небудь помиримося. І потім все по-новій. Вона собі придумала, що ніби ми з сестрою її не хочемо бачити і що вона нам не потрібна, що ми її не любимо, що вона тільки всім заважає і все таке.

Найгірше, що мама моя нічим не захоплюється, їй нічого не хочеться. Але ж вона ще доволі молода людина! Ми їй пропонували і в басейн, і в спортзал ходити, і дачу хотіли їй купити – вона від усього відмовляється! Ми з сестрою просто вже не знали що робити.

І тут мамі запропонували роботу – торгувати газетами на ринку, зарплата невелика, але вона погодилася. Відразу все змінилося!

Тепер є справа, є прагнення. Їй дуже подобається, її місце знаходиться поруч зі входом і вона все і всіх бачить і сама у всіх на виду. Почала купувати собі нове вбрання, випросила у сестри помаду, стала робити стрижку і навіть підмалювала брови. В очах з’явився блиск. Інша справа.

Але з роками здоров’я не додається, особливо важко вранці. Але що дивно, як тільки приходить на роботу, поступово все змінюється, настрій покращується. У неї вже є багато своїх клієнтів.

Навіть начальник і чути не хоче, щоб мама звільнилася. Подарунки дарує їй на всі свята, каже, що мама відмінний працівник.

Так день проходить, до вечора приїде з роботи втомлена і їй вже немає діла ніякого до всяких побутових дрібниць. Зараз стала частіше згадувати в розмові, що буде звільнятися, важко. Ми з сестрою за голову взялися. Як ми зрозуміли, нашій мамі потрібна робота, справа. Інакше знову почнеться те саме, що було. Тому ми поки наполягаємо, щоб мама працювала. Не через гроші. Просто щоб хоч чимось займалася.

Фото ілюстративне – pro.berdiansk.

You cannot copy content of this page