fbpx

Мама все літо на дачі була, тому ми домовилися, що квартиру вона перепише на мене восени. А тепер у нас з чоловіком змінилися плани. Ми хочемо її продати і побудувати будинок, але мама не дає дозволу на це

Після весілля ми з чоловіком взяли квартиру в кредит, але оформили її на мою маму, так тоді було зручніше. З мамою у нас була домовленість, що ми виплачуємо всі борги, і мама дарує квартиру мені. На даний час кредит ми вже сплатили.

Мама все літо на дачі була, тому ми домовилися, що квартиру вона перепише на мене восени. А тепер у нас з чоловіком помінялися плани. Ми хочемо цю однокімнатну квартиру продати і побудувати будинок! З дитиною в одній кімнаті справді тісно. Тим більше, ми плануємо ще дітей, так що розширюватися треба точно.

А мамі ця ідея з будівництвом не подобається. І вона каже: не дам вам зробити помилку, продати єдине житло! Є дах над головою і живіть, чого вам ще треба! Промотаєте гроші і залишитеся на вулиці.

А без неї ж не продаси – за документами вона власник. Ось що мені робити, а? До суду йти, судитися з рідною матір’ю? Доводити, що ми платили цю іпотеку, чи що?

Ми самі все виплатили до копієчки, ніхто не допомагав! Ну, крім того, що мама кредит на себе взяла… На початковий внесок пішли гроші, які нам подарували на весілля, інше платили з зарплат. На мою жили, зарплату чоловіка несли в банк.

Весь цей час ми потихеньку обставляли квартиру і ремонтували її. Оскільки всі зусилля були кинуті на іпотеку, ремонт вийшов мега-скромний. Чисто, та й добре. Поки жили в однокімнатній удвох, було більш-менш нормально, тим більше, обидва працювали, додому приходили практично тільки спати. Але коли з’явилася дитина, стало затісно.

Спати укладемо і сидимо на кухні, це теж не діло. А буде донька підростати, потрібен буде свій куточок. Чоловік каже – нехай теща тоді не поспішає переписувати квартиру на тебе, давай відразу будемо її продавати і купувати щось більш просторе.

Спочатку думали про дві кімнати або навіть три, а потім виникла ця ідея з будинком. У свекра є земельна ділянка за містом, він свого часу купив, а тепер вона йому не потрібна, і він готовий нам продати за символічною ціною!

За гроші, виручені з продажу квартири, ми поставимо будинок, а наступного літа вже можна буде заїхати і доробляти все по ходу. Мама питає – як ти з дитиною поїдеш в недобуд? Я кажу, ну живуть же влітку якось з дітьми на невпорядкованих дачах. Якийсь час доведеться воду гріти, напевно, і в туалет бігати на вулицю. А там поступово все влаштується.

Але мама сприймати аргументи не хоче, квартиру продавати забороняє. А я не знаю, що робити – мати відмовляється продавати квартиру, яка їй не належить. Вона за неї копійки не внесла ні на якому етапі, просто сходила в банк і підпис поставила. Мені соромно перед родичами чоловіка за неї.

Свекор зі свекрухою давно розлучені, але з сином свекор все життя спілкується нормально, і готовий допомагати. У нього з новою дружиною у самих будинок в цьому селищі, де вони пропонують нам купити ділянку – вони готові пустити туди нас з осені до весни. Живіть, будуйте, робіть що хочете, в будинку поки все одно ніхто не живе. За ці місяці, впевнений чоловік, можна зробити ого-го скільки, і на літо вже в’їхати в свій будинок. Нехай недобудований і недороблений, недоліки можна усувати по ходу.

Тільки ось тепер через примхи мами квартира ще навіть не виставлена ​​на продаж, будувати нема за що.

Мама просто не розуміє переваг життя в селі. Вважає, що рятує мене від необачного кроку і втрати грошей. Що робити, ми з чоловіком не уявляємо.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page